За життя

Почитал тут один небольшой спор по поводу, что лучше - иметь десктоп или ноут, и повеселился. Решил описать, как я сейчас работаю. Я к такой схеме работы шел несколько лет, но наконец техника дошла до возможности ее реализации. Итак, у меня есть относительно мощный десктопный компьютер (ему уже 3 года, правда, но слабее он от этого не стал, - в Dragon Age: Origins я на нем поиграл в высоком качестве графики) самостоятельной сборки и ноутбук. О ноутбуке подробнее. Ноутбук-трансформер HP EliteBook 2730p (характеристики см. на сайте HP). У меня вариант с HDD, 2Гб памяти и 3G модемом (вставлена карта Utel U'Try, иногда используется). Вместе с ним были куплены док-станция и дополнительный аккумулятор. Ноутбук большую часть времени стоит подключенный к док-станции, но иногда я работаю с ним на диване в холле или в беседке, в последнем случае иногда подключается дополнительная батарея. Док-станция имеет DVD-RW (пользуюсь им редко) и кучу портов, к которым подключена всякая периферия и сетевой шнур (Wi-Fi - медленная штука, всяко медленнее гигабитного ethernet'а). В сам ноутбук ничего не подключено (при необходимости в левый USB разьем втыкается флешка). Сам ноутбук является квинсестенцией технической мысли. В нем есть все, что можно было вложить в ноутбук - беспроводная связь (Bluetooth, Wi-Fi, 3G WWAN)?, два варианта замены мыши (тачпад с двумя кнопками и еще пимпочка посреди клавиатуры, и для нее есть еще один комплект кнопок), стилус, сканер отпечатков пальцев, кард-ридер, модем (пережиток прошлого), камера и даже лампочка, которой подсвечивается клавиатура (чтобы можно было работать в темноте или в самолете, например). Все очень продумано и эргономично. Док-станция ноутбука подключена к KVM switch'у, равно как и десктоп. Таким образом я работаю за одним экраном и клавиатурой с мышью независимо от того, с каким компьютером я работаю. Если нужно работать с двумя одновременно, то у меня есть два варианта - или протянуть руки к ноутбуку, или подключиться к одному компьютеру с другого через Remote Desktop. Ноутбук является основным компьютером для работы, десктоп используется только для программирования (редко) или для игр (еще реже). Ну и заодно работает как build station для наших продуктов. На ноутбуке все данные шифруются и все бекапится на несколько компьютеров, поэтому при необходимости (впрочем, она редко возникает) я могу возить ноутбук с собой без риска.
Я проти неоплаченого використання програмного забезпечення і особливо ігор (і ще особливіше RPG). І не тільки тому, що такі ігри розробляються роками, і якщо ви не платите за гру, ви прирікаєте студію на банкрутство і позбавляєте себе самих наступних ігор. А ще й тому, що якщо не віддати, то не отримаєш. Як в Алісі в Задзеркаллі, спочатку треба роздати пудинг, а потім його різати. На жаль, наша піратоорієнтована збутова мережа не пропонує ліцензійні ігри. Як сказав продавець, "вони дорогі і їх ніхто не купує". 15-20 доларів за гру - це дорого для пересічного українського жлоба :(. Він їх краще проп'є. А той факт, що ліцензійних ігор немає, примушує стимулювати піратів. Так, кілька тижнів тому купив Divinity 2: Ego Draconis. Думав, що то ліцензійний варіант - локалізована, з марочкою... В середині дивна суміш англо-російських текстів і німецької озвучки. Намагався купити оригінальну англійську версію через інтернет, - ще не випустили. Довелося грати так, тому що нічого іншого я робити все одно не міг (бо хворію). Навчений гірким досвідом, прийшов на базар за Dragon Age: Origins. Продавець бив себе в груди і волав, що те, що вони продають, нічим не відрізняється від справжнього (а справжнього все одно немає), а він сам в неї грається і все добре. Я як баран повівся (кажу ж, хворію, голова не варить), купив. Поставив ... Не запускається - падає з помилкою. Опціями грався - не працює все одно. Скачав патч з рідного сайту гри - тепер просить вставити оригінальний диск. Купляти оригінал - це треба тягнути 10Гб через інтернет, а трафік в мене платний ... Доведеться чекати, може ліцензію привезуть. Князь 3 - теж немає в продажу офіційного. Не витримує конкуренції зі жлобством. Мораль - пірати нічого путнього не продадуть, і не варто їх підгодовувати. Зекономивши 10 доларів можна зіпсувати собі настрій на багато довший термін, ніж задоволення від зайвих 10 доларів.
Якщо хтось не вірить в телепатію, то ось вам доказ: кілька днів тому френд опублікував одну брутальну анімашку. Я її дружині показувати звісно не став (сам я до таких речей ставлюсь спокійно, але жінкам таке показувати не треба). А на ранок дружина розповіла, що їй ця анімашка снилась. І ні, ЖЖ вона не читає (принаймні мою френд-стрічку).
Купив нарешті вчора два об'єктиви, 55-300mm (телеоб'єктив) і Macro 100mm (для макрозйомки). Довго вагався, брати 55-300 чи 18-250: перший дає якісніші фотографії і більше наближення, а другий універсальніший (тобто його можна не знімати). Перемогла спеціалізація. Результати будуть днями, як підемо в ліс по гриби.
Я нарешті, після 4-ох місяців очікування, цифродзеркалку Pentax K-7 з основним об'єктивом (18-55). Тепер треба ще два об'єктиви докупити ...

Зображення в порівнянні зі старою pentax'івською мильницею - небо і земля. Плюс, завдяки тому, що виробник один, освоєння інтерфейсу відбулося досить швидко. На вихідні піду в ліс полювати на красивості.

UPD: Подивився на ціни на необхідні мені додаткові об'єктиви (потрібен один для макрозйомки і один теле-). Бл Very disappointed. Вони в сумі коштують стільки ж, скільки я заплатив за фотоапарат.
Сусід через ділянку полишив своє майно без догляду і зараз там росте ожина (біля 4-х соток). Я ще в серпні про це дізнався, але тоді спізнився зі збиранням; так, набрав з пів-літра і сам поїв. А сьогодні вирішив перевірити, чи не достигла ще осіння порція. Виявилось, що достигла! Так що ми мали змогу назбирати біля півтора літра свіжої ожини. За кілька днів підемо ще - там як раз достигне чергова партія для нас. Цікаво, що будівельники поруч з тою ділянкою (там ще два будинки будуються) не ходять по ожину - мабуть набридла вже.
З тих пір, як переїхав жити в будинок, повністю перестав слухати метал (з 14 років слухав speed metal, який потім чомусь преейменували в power metal). Атмосфера міста і ритм міського життя вимагає агресивності музики. В будинку час сприймається по-іншому і немає потреби підганяти себе музикою. Launge і chillout тепер - наше все.
Начинается осень, а с ней пора ударного труда. Идей за пару дней навалилось по горло, всем теперь работы хватит до следующего лета, если не дальше. Так что начал работать по 10-12 часов в сутки во имя наискорейшего достижения своей ближайшей цели. Соответственно, "чего тут думать, трясти надо" - мыслей, комментариев и впечатлений в ближайший месяц не будет. Будет только работа.
Персик сьогодні проявив партизанську тактику:

дружина пішла в душ, а Персика, щоб той не підглядав (бо він це діло любить) принесла мені в кабінет. Невдовзі Персик пішов кудись...
Як потім розповіла дружина, перед закритими дверима в душ лежала Шейла. Персик почав її (Шейлу) мотузити, а коли дружина вийшла, щоб дізнатись, що відбувається, прослизнув в душ. Таким чином, Персик спростував дослід британских вчених, які доводили, що коти не розуміють причинно-наслідкового зв'язку.

Сьогодні витратив 3 години (без 5 хвилин) на розмитнення. Вантаж прийшов через UPS. Позвонила дуже ввічлива жіночка, розповіла що робити і запропонувала підготувати гроші щоб приїхав кур'єр і привіз розмитнене. Але оскільки знаємо ми ці приколи, то я поїхав сьогодні сам. І митні брокери і митні інспектори *дуже* ввічливі і приязні. Я був просто в захваті від них. Але все одно - паперову тягомотину не перемогти. Годину простирчав на митному складі для огляду (інспектори перевіряли якісь складні вантажі), решту часу зайняли папірці. Взяли з мене (чи помилились чи що, не знаю) 1451 грн мита + ПДВ і 178 грн за послуги брокерів. Але нарешті девайс розмитнено, стоїть заряджається. Огляд буде завтра. UPS'у 5 балів за якість.
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30