За життя

Приходит еврей к раввину и спрашивает :
— Ребе, дайте совет, говорят скоро будет денежная реформа, что лучше сделать — положить все деньги на счет или, наоборот, снять?
В это время раздается стук в дверь. Раввин говорит еврею — посиди, подожди там, за ширмой.
После открывает дверь, заходит молодая девушка, и говорит:
— Ребе, дайте совет, я выхожу замуж, чтот мне одеть в первую брачную ночь — длинную рубашку или короткую?
Раввин отвечает:
— Знаешь, дочь моя, оденешь ли ты длинную рубашку или короткую — все равно тебя вы#$ут. И, кстати, там, за ширмой! Тебя это тоже касается!

Довго думав, чому я не люблю ДАЇшників (хоча й менше, ніж митників) - мені завжди вдавалося вирішувати питання без штрафів (і, ні, хабарів я не даю їм принципово). Але сьогоднішній випадок вразив мене як своєю абсурдністю, так і розумінням того, що ПДД взагалі нічого не варті і їздити за ПДД просто безглуздо.

Їду я спокійно по Богатирській повз завод "Оболонь" на Петрівку. Хто знає, там (біля пивзаводу) є світлофор із переходом. Я як раз потрапив на червоне світло. А в мене був встановлений круїз-контроль на 78 км/год (швидкість показується при встановленні). Знаючи, що на заправці Шелл за шляхопроводом завжди стоять з радаром, я при наборі швидкості ще скинув круїз-контроль до 70 км/год і спокійно собі їхав. А хрін там! Машуть палкою і розповідають про швидкість 86 км/год. Тикають в Візир. На ньому край мого автомобіля і задні фари чогось, що їхало в інший бік. І дійсно написана на екрані швидкість 86 км/год. Тобто або вони зафіксували швидкість іншого транспортного засобу (того що їхав в інший бік), або Візир був накручений (оскільки я заприсягаюсь, що швидкості більше 80 в мене не було). Далі сперечатись сенсу немає і навіть реєстратор би мало чим допоміг проти накрученого Візира.

Таким чином виходить, що абсолютно не має значення, чи їздите ви за правилами чи їдете 90-100 -- результат буде однаковий. І якщо я раніше намагався не перевищувати 80, то з такими розкладами сенсу їздити повільно немає (рівно як і взагалі дотримуватись ПДР).

Одне радує - протокол вони писали хвилин з 15 і протягом цього часу я крутився біля їхнього автомобіля, так, щоб вони не могли нікого при мені зупинити. Тобто трохи грошей вони втратили.
Черговий раз радує Ашан. З шести кас для покупців з кошиками в суботу зранку працює три. При цьому 60-річні жлоби в національних спортивних костюмах набивають кошики так, що в тих ручки гнуться, і пруться на ці нещасні три каси. На краю лісу по Окружній складені і розкладені багаття. Для чого - біс його знає, біля жодного з багать я людей не бачив. Знову будуть лісові пожежі :( Одна з головних речей, котрі мене дратують давно і постійно, це дрібновантажні автомобілі (газелі, мерседес спринтер тощо) в лівій смузі. За ними ні хріна не видно, а самі водії вважають себе великими гонщиками. Справжнє ставлення влади до Т.Г.Шевченка (українського поета, а не мого співробінтика) можна побачити на площі його (поета) імені. Це хіба не єдина площа в Києві, де сходяться 6 (шість) вулиць, зі скаженим трафіком, купою наземних пішохідних переходів, божевільними бабцями з візками між переходами і при цьому без жодного світлофора. Причому дивно, що через цю площу свого часу їздив наш рецидивіст, але ніякого покращення по цьому я не помітив.
Ці імбецили сьогодні влаштували пожежу, підпаливши суху траву вздовж дороги. Начебто це контрольоване випалювання, але це "контрольоване" призвело до знищення кількох великих дерев. Цього разу обійшлося лише деревами, без дач. Зі слів знайомих, що живуть ближче до місця випалювання, це вони кожен рік навесні таке влаштовують. Причому, ніякого контролю ніхто не здійснює (хоч би пожежну машину пригнали про всяк випадок). Ну а пожежники, яких було викликано кількома різними особами, на виклик, як це водиться, забили і не приїхали. Маю сказати, що за Ющенка вони ще приїзжали на траву, що горіла. А от за Януковича, коли горів ліс, я його самотужки гасив, аж поки лісничий не викликав пожежників. Цікаво, а біля Межигір'я чому нічого не випалюють щороку?
Проїзжав вчора через Львівську площу. Дивлюсь, посеред сквера невеличка споруда, котра чимось нагадує вхід в метро. З таким собі куполообразним дахом, і сама кругла.

Ліричний відступ. Хто не знав, або забув, станцію метро "Львівська площа" побудували одразу, але не змогли зробити з неї вихід (нема куди). Так вона і стоїть пуста.

Невже таки станцію метро побудували? Аж ні - то якийсь генделик відкрився (з того місця де я був, не видно було, який саме).

Я оце думаю -- як це все-таки по-українськи, замість метро побудувати посеред площі генделик "під метро". А напроти цієї споруди перед вікнами ГНАУ і праворуч від будинку торгівлі (він же МЗЕЗ) побудували черговий торгівельний центр.

І я розумію, чому українці національно не люблять євреїв -- хто ж конкурентів любить?
Винесу з коментарів.

Я нарешті зрозумів, чому в Києві немає громадських туалетів:

Ця проблема не стосується духовності, а стосується рогулізму. Ті, хто з дитинства звик випорожнюватись під кущем, не можуть зрозуміти, що в місті такий варіант не проходить. Відповідно, вони і не облаштовують туалети.
Стосується всіх киян!

По Киеву начало распространяться бешенство

Три виявлені випадки - це лише виявлені, а скільки безпритульних шариків з бобиками переносять заразу? Будьте пильні, особливо в карантинних районах. Судячи з усього, хвороба прийшла з лісових зон північніше Києва, відповідно найбільший ризик в Оболонському, Подільському, Шевченківському і Святошинському (р-н Новобіличів) районах Києва і в Вишгородському районі області.

Upd: наша ветеринар живе зараз в селі в 80 км від Києва. Так от вони відстрелюють диких лисиць, що приходять в село. І вона сказала, що останнім часом в двох вже знайшли сказ. Тобто все доволі невесело :( . Пішов і я рушницю купувати. Пів-року розмірковував, але вже час прийшов, схоже.
О 6-ій ранку в понеділок на дорогах виключно англійські аристократи. Кожна б...ь на грузовому газоні, на пустому Богдані, на пиріжку - всі їдуть тільки по лівому ряду. Це при тому, що дорога пуста, а в українських ПДР написано триматися правої смуги.
Сьогодні зранку в Києві було стільки пробок на моєму шляху , що Яндекс.Пробки (МЯК) настирливо прокладав маршрут дворами. І я таки одним з дворів проїхався за його вказівками. Тепер знаю, що там таки їхати можна (хоча за нормальних умов по тому маршруту мені їхати навряд чи коли доведеться). Дякуємо авторам МЯК.
В Вишневому, що під Києвом, є цвинтар, котрий всь час приростає "мешканцями", причому дуже багато молоді (до 20-25 років). Сьогодні в медсестри в місцевій лікарні спитав, що з ними трапляється. Різне, каже, трапляється, - і з вікон кидаються (по дурості) і на дорогах б'ються. Але здебільшого помирають наркомани. В Вишневому, каже, дуже багато наркоманів серед молоді. Причому, дивно -- Вишневий це СМТ, частина київської агломерації, 5 км до Києва по дорозі. Тобто зайнятись молоді в принципі є чим і де. Але ж влазять в халепу ...
Цей запис присвячено всім любителям природи, мать їх за ногу.

Поїхали сьогодні на велосипедах навколо озера Редькіне (більш знайомого людям як Міністерка, але такої назви в нього ніколи не було). Там де люди ходять, все більш-менш нормально. А от далі цікавіше. З західної сторони озера шматки відгороджені парканами (приватні пляжі), а перед першим парканом виходить такий собі глухий кут з підйомом на гору. І от якісь горе-туристи стільки випили (чи вчора, чи навіть раніше), що забули загасити багаття. І воно горіло навіть зранку. До озера за водою, зрозуміло, 150 м йти п'яному бидлу йти було ліньки. Тому багаття кинули як є. Але не в тому проблема (бидла у нас повно, хоч на експорт жени).

Ми з дружиною злізли з велосипедів і почали пробувати загасити це багаття. З тари було два пластикові стаканчики і іржава жестяна бляшанка. Все в дірках, так що за водою не сходиш. Довелося цими стаканчиками зачерпувати пісок з доріжки і десь по 50-100 мл піску висипати на багаття. Дурне заняття, але ми з ним в принципі впорались, локалізувавши вогонь до безпечного стану. Гасити його повністю не було можливості, бо в мене і так подошви на кросівках поплавились, а пісок на доріжці закінчувався.

За цей час повз нас проїхало три велосипедисти (в різні сторони), пробіг один спортсмен, котрий там постійно бігає (дружина бачила його біля нас, це десь 3 км від того місця, де ми його зустріли) і пройшла жіночка з собаками (явно місцева - в 150-200 метрах від багаття починається маленький приватний сектор, за яким вже йде Мінський масив). З перелічених осіб зупинилось і поцікавилось проблемою нуль (0) осіб. Їм пофіг. Пофіг, що вони тут живуть, що вони користуються тим лісом, котрий може згоріти із-за їх недбалості, мабуть пофіг, що пожежа може перекинутись на їхні будинки. Мабуть, поодинці це непогані люди. Але в масі своїй це все бидло потрібно завантажити в потяги і відправити в Сибір на виживання. Там їхнє пофіг буде стосуватись виключно їх самих.

PS: а за 200 м вглиб лісу (і ще ближче до приватного сектору) ми знайшли ще одне багаття. На щастя, поруч з ним була велика купа піску і я засипав багаття піском просто руками.
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30