Відтоді як ми забрали п'ятничного котика з притулку влітку 2018-го, ми сприймали його як нещасне забите кошеня-підлітка, яке перші два тижні спало під боком, а згодом переїхало в ноги, де відтоді й спить.
А тим часом кіт змінився — їсть за трьох (кішка для порівняння в наявності), уві сні займає щонайменше чверть ліжка по діагоналі, а своє незадоволення швидкістю подання сніданку може висловити прямо на кухонному килимку.
Тут мені закортіло подивитися, скільки йому в людських роках. І виявилося, що йому щонайменше 50, і це вже не маленьке кошеня, а пузатий дядько в треніках. І все. Ніяк він не сприймається як кошеня, а як срібляста котина, старша за нас. Концепція змінилася ...
За життя
15.08.2025
13:09

15.08.2025
08:25

Найскладніше в open-source - це взаємодія з авторами. Вони не мотивовані активно розвивати продукт і можуть лишати не лише питання, але й баги без уваги місяцями. Створення fork'ів і виправлення всього самотужки - варіант, але безглуздий, коли багато людей мають кожен в своєму fork'у виправляти одні й ті ж баги. Найкращий приклад - Newtonsoft.JSON. Де-факто основна бібліотека в .NET (навіть якщо ви її не хочете використовувати, а використовуєте штатну, то купа опен-сорса тягне Newtonsoft.JSON все одно) має сотні багів та pull request'ів.