Після сніданку пішли гуляти по Відню. Вирішили нічого не вигадувати, а пройтися центром Відня подивитися архітектуру.
Я зачарований цим містом. Воно просто приголомшує. Столиця імперії - і в усьому це видно. Ґрунтовність архітектурних рішень, численні пам'ятники, імперський двоглавий орел (ага) на дахах будівель нагадують про велич найбільшої європейської королівської династії, що втратила владу в результаті війни, що почалася рівно 100 років тому.
Відень не настільки "відомий", як інші столиці (Лондон, Рим тощо), і тим сильніше відмінність між описом і особистими враженнями.
Загалом щоб хоч якось "пізнати" Відень, слід прожити тут не менше місяця, а мабуть набагато більше. Лише щоб обійти всі вулиці історичного центру (відносно невеликого) і оглянути його будинки, знадобиться не один місяць (оцініть лише один будинок на світлині нижче - кожен поверх там оформлений по-іншому). А місто - це не лише історичний центр, а й численні райони за каналом і за рікою. І вони теж мають свою історію і архітектуру.
Відень створений для зручности людей. Всюди велодоріжки, звукова сигналізація на світлофорах для сліпих, розвинена мережа трамваїв і автобусів. На газонах вигул собак платний (прайс -- 36 євро за купку) , тому на них (газонах) можна спокійно сидіти і лежати, чим деякі парочки ледь не зловживають по парках.
Водночас з роздрібною торгівлею в Відні слабко. Як я вже вчора писав, в неділю всі магазини зачинені, навіть в центрі міста. На табличках, що вказують часи роботи, неділі немає взагалі - і так очевидно, що зачинені. Що дуже дивно, бо у вихідні приїздить купа туристів. Зате дуже багато ресторанів і кафе. Таким чином щоб попити води (найпростіше) слід іти до кафе. А там ціни б'ють рекорди ... Є ще іммігрантські кіоски із шаурмою, там і напої продають. Вони нас і рятували (дітей в основному).
Місто дуже багате - видно і по машинах, що їздять, і по людях, і по цінах у вітринах. Можливо все через те, що це туристичний центр, але ж в машинах їздять місцеві. Наприклад, таксі майже всі - мерседеси Е-класу.
Загалом місто можна порівняти із солідним чоловіком років 60-ти на мерседесі. Він досяг успіху (і вже давно), він багатий, але час плине і розквіт - в минулому. Так і більшість туристів в Відні - люди похилого віку, що заробили на такого роду туристичні поїздки і мають час, натхнення і гроші.
Багато туристів російськомовних, схоже що з Росії. Загалом я не дивуюся, що Миколка Азірів втік саме в Австрію - тут він буде поважною людиною (поки рота не розтулятиме
.
Мабуть, вперше в житті я захотів жити в часи, що ми звикли називати Вікторіанською епохою. Або просто пожити в Відні кілька місяців. Навіть виникла думка почати вчити німецьку мову для цього. Хоча, можливо, коли я буду старим і достатньо багатим для Відня (взагалі-то я вважав себе небідною людиною, але зараз почуваюся мишею в церкві), я і без мови приїду сюди пожити.