За життя

Навіяло новиною, що в Німеччині більшість виступає за обмеження швидкості на автобанах. Одна з проблем в Європі в порівнянні з США - нерівномірність руху. В США трасами їздять всі з однією швидкістю (+5-10 миль понад верхній ліміт залежно від ліміту та штату) і потік, відповідно, йде дуже розслаблено. В Європі повний різнобій - хтось їде 100, хтось 130, а хтось всі 150-160. Відповідно, на дорозі хаос із перелаштовуваннями та неадекватним розташуванням в ряді (наприклад, дехто повзе 120 в середньому ряді при вільному правому). Якби краще ловили тих, хто їздить понад 130, то в лівому ряді на 130 можна було би вельми комфортно їздити. А так доводиться постійно перелаштовуватися, і це дуже втомлює.
Seth Godin опублікував разючу (насправді, ні) статистику щодо видавання та продажу книжок в США (ринок на 400 млн населення).

В принципі, очікувано. Люди видають книжки з різних причин та мотивацій, тому велика частка, прямо скажемо, нецікава навіть їхнім родичам. Але велика проблема і в тому, що маркетинг, або радше його відсутність, не дають досягнути якихось значущих результатів. За увагу читача доводиться конкурувати з соц.мережами, і очевидно одразу, хто переможе.

Я думаю, що з переліку книжок, які досягли якогось успіху, знайдеться багато нехудожньої літератури та знаних авторів. Тобто шанси новачків-любителів - ground zero.  
Розробники непоганих (я кілька років користувався їхньою продукцією) watch faces для Wear OS зробили додаток, що дозволяє будувати власні watch faces та використовувати їх. Взяти можна тут: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.pujie.wristwear.pujieblack

Я витратив годину в суботу, але створив собі такий watchface, який мені потрібен - з купою інформації, яку можна зручно зчитувати, і з кількома touch zones, які виконують різні дії.

На жаль, певні елементи не ідеальні (обмежена кількість  джерел даних, або варіацій елемента, наприклад), але зібрати щось притомне цілком можливо.
такий же нав'язливий та не пропонує жодного вибору.

Два роки мені Windows 10 писало, що ноутбук можна оновити на Windows 11. Потім стиха завантажило Windows 11 (варіанту відмовитися не передбачалося в принципі) і після перезавантаження встановило її. Враховуючи, що в Windows 11 розробники пішли шляхами ябла (вони краще знають, що потрібно користувачеві, ніж сам користувач) і переробили taskbar, то ця ведмежа послуга не додає доброзичливості до цих самих розробників. Я все частіше замислююся над тим, щоб поставити в якості основної системи Linux. Зупиняє лише складність апаратної архітектури на основному комп'ютері (звук від різних додатків виводиться в різні пристрої).  
Копроекономіка в дії.

Коли я 15 років тому купував автівку, за програмою Exclusive можна було вибрати кольори з 30-40 штук, причому, палітра була рівномірною. Самих морських кольорів було 3 чи 4 штуки, а тоді було кілька красивих червоних, жовтих тощо. Я тоді вибрав найкрасивіший морський, ніколи на дорогах такого не бачив (з ремонтопридатністю все гаразд - на Віпосі вирівнювали вм'ятину році в 15-му, і змішали кольори по місцю так, що вийшов оригінальний морський).

Позаминулого року заїжджав на СТО в Братиславі, подивився сучасну палітру - кольорів вдвічі поменшало. Але цікаві мені ще були - зокрема, лишався темніший морський.

Сьогодні зайшов на сайт програми Exclusive - кольорів штук 30, але на практиці - біля десятка, з яких три сині (і всі три убогі), три зелені, кілька сірих різного ступеню чорноти, і пара штук червоних. Все інше - варіації базових (metallic, pearl та matte). І ще один зелений і один жовтий (не металік, просто такі кольори). З красивих - лише два фіолетові, але вони в житті будуть дуже темні.

Все. Одна була марка авто, і та скурвилася.  
“The saying "Life is just one damn thing after another," is a gross overstatement. The damn things overlap.”

Поцуплено в Bluesky, куди поцуплено з якоїсь книги (гугл знає, звідки).
В гурту Iron Maiden на альбомі Powerslave є така собі міні-опера Rime of the Ancient Mariner. Я колись знав всі твори Maiden напам'ять, але не замислювався над походженням цієї пісні. Знав, що це є стара поема, але думав, що Maiden'у "музикою навіяло". Аж зараз знайшов оригінал, прочитав його і текст Maiden'а, і виявляється, що Iron Maiden коротко і своїми словами, але переказали власне поему. Тобто, текст в цілому відповідає поемі. Дуже цікаво вийшло, бо саму поему читати важко. Кому цікаво, її можна прочитати тут: https://www.poetryfoundation.org/poems/43997/the-rime-of-the-ancient-mariner-text-of-1834  
Є така байка про Microsoft, чому ті переписували раз за разом API (OLE, COM, ActiveX тощо) - тому, що в попередніх був The Fatal Flaw, "це було зроблено не нами". Таку саму думку я мав щодо гуглівського Protocol Buffers (він же ProtoBuf). Адже є ASN.1 в кількох варіантах - старий і надійний, використовується на кожному комп'ютері (в ньому, зокрема, сертифікати записуються, ті що для SSL/TLS).

Є в мене pet project, який замислювався як колективний, але фактично над ним працюю я і ще одна людина, NStamp . І там потрібно буде деякі дані серіалізувати в публічно доступному форматі, а не на колінці. То я вирішив використати ProtoBuf, заодно і подивитися, як воно зсередини. І маю сказати, що дуже дуже пристойно. Не сам формат чи нотація (хоча ті теж непогані), а можливість генерувати код для купи мов. Тобто, ми маємо надати людям лише .proto файл(и) з форматом, а ті, хто хоче прочитати дані, генерують код для себе тією мовою, якою їм потрібно.

Якби свого часу для ASN.1 зробили мову опису та генератор, то не знадобився би ProtoBuf. Лишилося одне питання, яке й повертає нас на початок - що заважало Google'у зробити кодогенератор для ASN.1 замість того, щоб вигадувати велосипед? Відповідаємо - The Fatal Flaw.
Випадково відкрив для себе такий напрямок в музиці, який я би назвав "космічний ambient". Потім прочитав, що це dark ambient (що теж правда), але в цьому випадку йдеться про музику, яка розповідає містично-фантастичні історії - щось між Одисеєю 2001 та Лавкрафтом. Добре годиться для ілюстрування фантастичних фільмів. Кому цікаво, слухати Kammarheit та Atrium Carceri.  
Купив сьогодні горіхи макадамії в шкарлупі. Хто не знає, цей горіх дуже складно колеться - горіхокол можна зламати. Тому в коробці кожен горішок має пропил (зроблений верстатом, вочевидь), а в коробку вкладено металевий ключ товщиною в цей пропил. Його вставляють в пропил, повертають, і тоді шкарлупа розколюється.

Сам горіх в такій формі неймовірно смачний - сушені-чищені в пакетиках на смак не такі привабливі.  
  • Архів

    «   Травень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30 31