За життя

Нещодавно я помітив, що один з горіхів, що росте на дамбі (від дороги) занесло щебнем. Звідки він там взявся, було загадкою. Вочевидь, його змивало згори, але чому потік іде по діагоналі? В будь-якому разі, треба було виправляти ситуацію і прорити вертикальну канаву від того місця, де потік звертав до горіха, і вниз.

Коли я дійшов до того місця, то знайшов там пагорб з пилу і землі, які водою зносило зверху, з дороги. З'ясувалося, що там лежить бетонний жолоб, який з часом з якихось причин занесло брудом на половину висоти дамби. Довелося цей жолоб розкопувати. А це виявилось важкою і неприємною роботою. По-перше, грунт проріс травою і коріння вже досить міцне, лопатою важко поратись. А по-друге, дивіться самі (знімалось телефоном):



Відвал нанесеного грунта в "природньому" вигляді. Всі ці пляшки, уламки, обгортки - це сміття, яке водії і їх пасажири викидають на дорогу. Зауважу, що це дорога державного значення, по якій пан Янукович їздить зі своєї резиденції в Петрівцях в місто. Асфальт під нього переклали, а от відкопати зливні жолоби (це не єдиний жолоб в такому стані) - ні (ну а що, - сміття з автомобіля не видно).

Знайдене сміття відноситься до останніх років, тобто, мабуть, жолоб чистять раз на ~10 років. Але цього, вочевидь, замало. Основну частину сміття складає пластик - пластикові пляшки з-під напоїв і плівка (різноманітні пакети). Ще трапляється тканина, але вона розпадається. Пляшки ж в грунті лежатимуть ще довго після того, як автомобілі зникнуть з лиця Землі.

Якщо просто дивитись на схил дороги, цього сміття наче й немає. Але все, що викидається на узбіччя, дуже швидко (протягом року) потрапляє в грунт, де лежить роками. Ще гірше ситуація зі сміттям, яке люди викидають в захисні смуги (минулого літа мене так знайшов горщик з алое, про який зроблю окремий пост) - воно лежить на відкритому повітрі, і не розпадається бо знаходиться в тіні.

Повертаючись до нашої канави - розкопати повністю бетонний жолоб мені так і не вдалося, бо доведеться вивезти звідти машину (вантажну) сміття. Поки що я подолав 3 метри канави, цього вистачить для нормального відведення стічних вод. З рештою буду розбиратись восени, коли канаву промиє і температура стане більш придатною для копання.

Прийшло в голову - віру в цара-батюшку, намісника божого, насаджувала в Росії церква. В Україні, де до початку 18-го століття центральної влади не було, ніяких процарських ідей, відповідно, не насаджувалось. Тому ні про які рухи на захист або в інтересах керівних осіб (або влади) йтись не могло і не може. І помаранчева революція була не "за Ющенка", чи "проти Януковича", а "за власний голос".

Цей факт має негативну сторону - активна політична діяльність, яка вимагає дії в інтересах влади (спочатку керівництва партії, а потім, в випадку приходу до влади, власних структур держави) в Україні практично неможлива. І тому депутати працюють на свою кишеню, а не на державу.

З іншої сторони, українці звикли покладатись лише на себе і (сюрприз) працювати. Тягу до праці і самозабезпечення не вичавила навіть радянська влада. Цей підхід є протилежним до російського, де люди не хочуть йти на виробництво із більшою зарплатнею тому, що там примушують працювати.

Індивідуалізм українців закладений релігією історично, так само, як протестанські течії в Західній Європі поклали початок промисловій революції і привчили людей до підприємництва, і як конфуціанство, будизм та сінтоізм сформували працьовитість і слухняність (і водночас нездатність до творчого мислення).

Виросла така цікава квітка, про яку я здалеку подумав, що це метелик. Правда, схожа на індіанське вбрання?

Кілька місяців тому за оказією купив трімер (ще називається електрокоса), траву косити. Прикольний, бензиновий, з металевим лезом. І всього за 800 грн (тоді було $100). Звісно, китайський. Куплений був в Епіцентрі. Нарешті ("держаться нету больше сил") вирішив його зібрати і використати.

Розібрав. Зовні виглядає пристойно - власне конструкція, ніж металевий в окремому паперовому пакеті, комлпект відкруток / гаєчних ключів для збирання тощо.

Частина перша - ручки. Оскільки я лівша, а трімер асиметричний, довелося розкручувати ручку з контролером, щоб перевернути контролер (handle) відносно металевої частини ручки (stick). Як з'ясувалося, ручка (stick) всередині не фіксована, тобто можна було її перевернути без розбирання контролера. Одразу ж вилетіла пружинка. Оскільки китайське, то на вставляння пружинки в мене пішло хвилин 20-25. Цікаво, як китайці на заводі збирають ці контролери? Якось я його полагодив, але є сумніви щодо якості роботи потім. Ну, побачимо ...

Добре, ручки вставили ... Як кріпиться ніж? Інструкція детальна, але малюнки настільки малі (економили папір?), що зрозуміти щось складно. Ну, якось розібрався (теж все таке неочевидне ...). 10 хвилин на ніж. Плачтиковий чохол на леза (ішов в пакеті з ножем) до ножа не підходить за розміром. Ну і фіг з ним, чимось замотаю.

Пластиковий "захист" кріпиться 4-ма гвинтами там, де можна було обійтись без жодного (причому, рішення кидається в очі одразу, коли дивишся на той конструктив). Але для 4-х гвинтів знадобився один шестигранник і один зайвий ключ, не враховуючи 4-х гвинтів, 8- шайб і 4 гаєк. 15 хвилин на вставляння і закручування 4-х гаєк, бо крутиться дуже незручно, а гайки розміром погано підігнані до гвинтів.

Ура, зібрали. Пробуємо повішати на шию - не вішається. Ремінь з кріпленням, що його пропонується вдягати на себе, не відповідає малюнку на інструкції. Дід бив-бив, не розбив, баба била- била, не розбила. ой, що це я? Я крутив цей ремінь так-сяк з пів-години. Незручно. І направо вдягав, і наліво, і з переворотами ... Не підходить. Дружина вже прийшла в гараж, теж покрутила на собі - не кріпиться. Стали вже на мені крутити по-всякому. Вдвох наче щось вигадали, так щоб девайс був на правому боці (я так і не знаю, як він би мав бути правильно, бо на лівому він мені незручний зовсім був). На це пішла майже година (!).

В сумі, 1.40 хвилин на збирання пазла. Завтра будемо його тестувати на траві.