За життя
29.10.0012
13:39
Одні і ті ж компоненти доступні для роботи в різних мовах програмування. І це накладає певний відбиток - деякі функції зроблені в одній версії і відсутні в іншій.
Ціна питання для клієнта - година роботи з написання аналогічної функціональності. Для нас - в рази більше (оскільки треба робити під все, щільно тестувати, документувати тощо). Відповідно ми можемо лише прибрати, аніж дописувати мало кому потрібну функцію. Що було людині пояснено.
І ось що клієнт мені заявив у відповідь:
Generally we're not responsible for compensate for differences when we find them accidentally. Why do I have to spend more time writing in DotNet than my friend writing in VCL? It doesn't make sense, specially for me.
Я запропонував йому винести (спеціально для нього) ці функції з VCL версії.
28.10.0012
09:22
На виборчій дільниці, де я голосував все життя (на вул.Ніщинського) завжди адреси на аркушах, що вказували кому за який стіл йте за бюлетенем, були надруковані. Зараз голосував на Севастопольській площі, - адреси на аркушах написані від руки блакитним (!) фломастером. Цікаво, це можна вважати агітацією за Партію Регіонів?
28.10.0012
08:28
З'їздив проголосував. По мажоритарці серцем хотів проголосувати за одного кандидата, але розум наказав голосувати за іншого (в котрого більш реальні шанси). Почуваю себе кепсько.
На зворотньому шляху зустрів Януковича, котрий їхав голосувати (більше йому немає куди їхати о 9.30 ранку в неділю - він і на роботу в будні пізніше їде). Обсигналив його. Трохи полегшало.
26.10.0012
19:43
Дивлюсь по Discovery передачу "Последняя тайна третьего рейха", котра розповідає про те, як Гітлер під маскою аскетичного вождя приховував розкішне приватне життя. Розповідається і про фінансування його олігархами Круппом і іншими, і про те, як Гітлер отримував копієчку від фотографій зі своїм зображенням, що продавались в журнали, і про будівництво за особистим проектом за державні кошти резиденції Межигір'я Бергхоф. Зокрема в Бергхофі було побудовано Кельштайнхаус, майданчик для гелікоптерів чайний дім на вершині гори, яким Гітлер не користувався оскільки начебто боявся висоти.
26.10.0012
18:26
Клієнт тільки що порадував. Купив, описуючи в аналогіях, замість молотка сокиру. Ще рік тому (!). Тепер з'ясувалося, що йому потрібен був молоток. Пропоную замінити безкоштовно - виявляється, що те, що мало робитися молотком, вже зроблене сокирою, і переробляти ніхто не буде. Ну, можна і так, звичайно, якщо хочеться зі збоченнями.
26.10.0012
16:43
Сьогодні попит на годинники зменшується із поширенням мобільних телефонів, а самі годинники перетворюються з сутності утилітарної на прикрашально-статусну.
Мені ж як справжньомуретрограду технократу не подобається ідея діставати кишеньковий годинник (він же телефон) з кишені кожен раз, коли треба подивитися час. І телефоном вихвалятись перед оточуючими ні до чого. Тому я надаю перевагу годинникам в їхній суто утилітарній іпостасі.
І тут виявляється,
що у годинника повно споживацьких якостей, на котрі ніхто з виробників не звертає уваги.
В 2005-му я купив собі Casio Protrek на соняшних батареях, з компасом і термометром. Але вониздорові ЗДОРОВІ (і за габаритами і за вагою, незважаючи на титановий корпус), а тому через пів-року вони перетворилися на настільний термометр, а я купив собі дизайнерське не скажу що. Але у дизайнерського годинника є нюанс - він не дуже практичний і доволі дорогий для кожноденного носіння (особливо коли хизуватись нема перед ким). Тому він переїхав в стіл, де я на нього дивлюсь і зітхаю, сумуючи за часами, коли я його носив.
А в січні я вирішив купити собі щось функціональне і водночас привабливе. Вимоги були порівняно прості: титановий корпус (щоб легше були), синій циферблат і стрілки, що світяться в темряві (так, я дивлюсь на наручний годинник вночі). Ну і дизайн, який не буде лякати вночі
. В результаті з'ясувалось, що серед всього розмаїття моделей на ринку вибору немає! Фактично, моїм вимогам відповідали три моделі годинників, одна доступна тільки за замовленням із терміном виконання пів-року, ще одні я не знайшов як придбати, і третя модель - від Seiko. Її і було придбано на амазоні (пересилалось через UK).
Згодом я підписався на пару блогів, присвячених годинникам, щоб подивитись, що взагалі промисловість пропонує. Жахливе видовище з точки зору дизайну. Не знаю, як продаються ті годинники для олігархів, котрі ми періодично бачимо в жовтій пресі, але вигляд вони всі мають сумний (хоча мабуть пасують до смаку цих самих олігархів).
А до чого я все це згадую -- вчора випадково побачив годинник, який (за дизайном) я б собі не відмовився купити. Звісно, не за ту ціну, що за нього хочуть, але я веду мову про дизайн. Зверніть увагу на красу на зворотній стороні годинника. Маю зазначити, що решта моделей (крім серії Portuguese, до якої належить цей) - таке ж незграбне поробло, як і в решти виробників.
Мені ж як справжньому
І тут виявляється,
що у годинника повно споживацьких якостей, на котрі ніхто з виробників не звертає уваги.
В 2005-му я купив собі Casio Protrek на соняшних батареях, з компасом і термометром. Але вони
А в січні я вирішив купити собі щось функціональне і водночас привабливе. Вимоги були порівняно прості: титановий корпус (щоб легше були), синій циферблат і стрілки, що світяться в темряві (так, я дивлюсь на наручний годинник вночі). Ну і дизайн, який не буде лякати вночі
. В результаті з'ясувалось, що серед всього розмаїття моделей на ринку вибору немає! Фактично, моїм вимогам відповідали три моделі годинників, одна доступна тільки за замовленням із терміном виконання пів-року, ще одні я не знайшов як придбати, і третя модель - від Seiko. Її і було придбано на амазоні (пересилалось через UK).Згодом я підписався на пару блогів, присвячених годинникам, щоб подивитись, що взагалі промисловість пропонує. Жахливе видовище з точки зору дизайну. Не знаю, як продаються ті годинники для олігархів, котрі ми періодично бачимо в жовтій пресі, але вигляд вони всі мають сумний (хоча мабуть пасують до смаку цих самих олігархів).
А до чого я все це згадую -- вчора випадково побачив годинник, який (за дизайном) я б собі не відмовився купити. Звісно, не за ту ціну, що за нього хочуть, але я веду мову про дизайн. Зверніть увагу на красу на зворотній стороні годинника. Маю зазначити, що решта моделей (крім серії Portuguese, до якої належить цей) - таке ж незграбне поробло, як і в решти виробників.
26.10.0012
14:22
Кішка із собакою нарешті знайшли спільну мову - вони вдвох сидять і точать шматок поліетиленової плівки (якщо хто не в курсі, плівка солодка, і відповідно приваблює тварин своїми смаковими якостями).
26.10.0012
12:51
Пиво "Світле" виявилось більш пристойним, ніж преміум. Дійсно легке (2.8 градуси) і рибою не пахне. Добре, що я його не вилив.
26.10.0012
12:42
Колись 20 років тому я хотів собаку і хотів назвати її Алісою. Коли знайшли в продажі (це була друга в Києві шелті, дочка першої), це вже була доросла дворічна собака, яку власниця назвала Алісою.
А нинішнє цуценя власниця назвала Британією. А з Британією у мене багато чого пов'язане .
.
24.10.0012
15:31
Вийшов із собакою за лісову хвіртку і прямо під вікном (10 м від паркану) за 10 хвилин назбирав з пів-кіло білих грибів:
Цінність даних грибів в тому, що я їх там посіяв позаминулого року. Минула осінь була суха і грибів не було. А цього року є результат. Деякі гриби трохи погризені слизняками, але це горе неминуще 
- тварюки розплодилися поза мірою цього року, і не тільки в нас, а в інших місцях в Києві.
Цінність даних грибів в тому, що я їх там посіяв позаминулого року. Минула осінь була суха і грибів не було. А цього року є результат. Деякі гриби трохи погризені слизняками, але це горе неминуще - тварюки розплодилися поза мірою цього року, і не тільки в нас, а в інших місцях в Києві. 