За життя
15.11.0012
15:34
Щось я не згадую, щоб виробники товарів для дорослих намагались виділитись таким кроком як звернення до дитячної сторони людини (згадаємо транзакційний аналіз Берна).
На Заході зараз багато говорять про такий тренд як gamification - перетворення якогось процесу на гру чи внесення елементу гри в існуючий процес (при збереженні сутності і всіх суттєвих умов процесу). Але це стосується процесів - а між тим товари так само можно перетворити на іграшки.
Приклад: вітаміни для дорослих - це звичайні таблетки (на рідкість огидні на смак). Що заважає виробникові робити їх смачними, так само як дитячі? Нічого крім інерційності мислення. А такі вітаміни гарантовано продавались би в рази краще, ніж звичайні.
14.11.0012
18:10
Дружини два дні немає вдома і домовичок розсердився. Колись він вже робив нам фокус із склом, коли серед ночі розсипалось на дрібні шматки дзеркало (просто розсипалось, нікуди не падало). А вчора ввечері теж пожартував, гад, - розсипалось вщент гартоване скло в душовій кабіні (знов таки, розсипалось без сторонньої участі). Я вже спав і вибух скла (з уламками скла по всій ванній) вельми мене порадував - потім довелось кілька годин прибирати його. Тепер ще клопіт - як замовити окремо це скло.
13.11.0012
08:13
Did you know that January 21st is Squirrel Appreciation Day?!
За словами бабусі (щоправда вже всі повмирали і перепитати немає в кого) в мене 21-го січня день народження (в документах інша дата, оскільки 21-е січня було днем смерті Леніна і за часів мого народження це могло дещо зашкодити в житті).
12.11.0012
17:37
Як я колись давно писав, у нас в хаті живе кілька крісел-мішків. Три штуки голандських, здається, по $150 за штуку, а четверте (плямисте на фото нижче) дружина сшила сама і обійшлося воно гривень в 300 разом з роботою. Різниці немає, так? 
Але я не про це .
За відсутності дружини вчу дітей стрибати правильно. А заодно займаю їх, щоб на голові не сиділи. Ось, спорудив:
Діти стрибають з ліжка. Просто плюхатись на плямистий мішок їм не цікаво, тому вони почали стрибати на відстань до помаранчевого. Як раз вистачає, щоб пикою в середину мішку потрапити.
Але я не про це .
За відсутності дружини вчу дітей стрибати правильно. А заодно займаю їх, щоб на голові не сиділи. Ось, спорудив:
10.11.0012
17:46
Так от, українці вже знають, що прибирання набридлого президента само по собі магічно нічого не вирішує. Кацапам цьому ще вчитись.
10.11.0012
15:18
За правилами, на зиму вулики потрібно заносити в спеціальні напівзаглиблені погреби, де взимку температура більш-менш стабільна (і оптимальна для зимівлі бджіл). Але в такому зберіганні є проблема - якщо буде відлига або тепла зима (як в Києві останні роки трапляється), стане занадто тепло, бджоли можуть вирішити, що весна прийшла, і почати літати. Тому я на це діло забив (та й носити важко - кожен вулик 70-100 кг важить) і вулики зимують назовні.
Щоб у вулику зберігалась волога і саме дерево не псувалось, ми обтягуємо вулики плівкою:
Всередині рамки утеплюються з боків - перед першою рамкою і за останньою паралельно рамкам кладеться спеціальне утеплення (рогоза) і пінопласт. Зверху внутрішня частина вкривається щільною поліетиленовою плівкою, потім кладуться верхні дощечки, на них зверху ще раз плівка, а на плівку подушка для утеплення (в мене ще й пінопласт лежить в деяких вуликах):
І так вулики і бджоли спокійно доживуть до весни. Загалом при вуличній зимівля рекомендується вулики ще накривати з боків лапником або рубероідом, але ж де їх взяти ...
Всередині рамки утеплюються з боків - перед першою рамкою і за останньою паралельно рамкам кладеться спеціальне утеплення (рогоза) і пінопласт. Зверху внутрішня частина вкривається щільною поліетиленовою плівкою, потім кладуться верхні дощечки, на них зверху ще раз плівка, а на плівку подушка для утеплення (в мене ще й пінопласт лежить в деяких вуликах):
І так вулики і бджоли спокійно доживуть до весни. Загалом при вуличній зимівля рекомендується вулики ще накривати з боків лапником або рубероідом, але ж де їх взяти ...
09.11.0012
18:18
Роберт Уілсон, "Космічний тригер" (рос.)
Про що книга - про незвичайні і надзвичайні зв'язки між подіями, людьми і оточуючим світом. Про те, як автор протягом багатьох років досліджував "окультні" сфери в пошуках себе і всесвіту, і як ці сфери пов'язані між собою. Про Тімоті Лірі (це окрема велика історія). Про беззаконня, що коїв уряд США. Про змови і заколоти, як справжні так і вигадані. Про Гурджиєва і Алістера Кроулі, про те, як квантова теорія суміщується із шаманством і ще про багато чого іншого.
Це не художня література в звичайному сенсі - це швидше публіцистика + мемуари + трохи метафізики. Книга написана з гумором і самоіронією і зустрічаючи (численні) посилання на окультні науки і всіляку "нісенітницю", треба пам'ятати, що автор розповідає про свій досвід і свої пошуки, а не нав'язує щось читачеві. Водночас, якщо хочеться зрозуміти, на що ж посилається автор, слід мати певне знання про історію і філософію альтернативних поглядів на всесвіт і знання квантової фізики і сучасного стану в теорфізиці в загалому (зауважу, що книга писалась 35 років тому, і за цей час фізика зробила величезний крок вперед).
Не можу не втриматись від згадки того оптимізму, з яким автор дивиться на майбутнє в аспекті вивчення людиною самої себе. Натомість ми отримали iPhone і Facebook.
08.11.0012
19:25
Ми не знаємо, що трапилося в ауді, але із їхнім покращенням дизайну, котре сталося протягом 2007-2012 років із моделями A4-A8 і Q3-Q7, схоже, покінчено. Дивитись на це одоробло без сліз неможливо.
08.11.0012
18:00
Як я згадував раніше, ми бачили біля будинку лисичку. А потім виявилось, що це наче і не лисичка була. Але так чи не так, а я згадав, що з місяць тому в 50м від мого будинку на трасі я бачив збиту лисицю (я зупинявся придивитись, чи не можна її на хутро забрати, але ліньки було обробляти). Тобто ми не знаю, що бачили, але лисиці біля нас таки ходять.
08.11.0012
06:47
