За життя

Згадав стару забаву - на ніч читати чиюсь стрічку друзів в Живому Журналі. Це дає певну кількість майже довільних дописів, але відфільтрованих за світосприйняттям певної особи.

В стрічках друзів україномовних журналів маємо - подорожі, кіно, футбол, каву, осінь, Європу, фото.

В стрічках друзів російськомовних журналів (що належать українцям) маємо - світ про росію, кругом вороги, зима, військові теми, кругом вороги, смерть в світі, розпил бабла, бандити, СРСР, Сталінкрут, кляті чурки, кругом вороги ...

Відчуйте різницю. Залишається тільки здогадуватись, що коїться в голові російськомовного українця, котрий вважає друзями дописувачів своєї стрічки.
Замінив в переліку станцій на літній машині Джем ФМ на 99.4 (Lounge FM). Чого і вам бажаю.

Ці клоуни за 10+ років так і не припинили крутити російський рок, котрий здох і давно смердить. Дивно, що я раніше не зробив цього - сиджу і сам собі дивуюсь.
В неділю були на андріївському узвозі і натрапили на цікаву людину, що продавала дитячі книжки. Власні.
Колишній капітан 1 рангу написав їх для онуки, а згодом вирішив видати. Видавав на свої, сам знайшов типографію, ілюстратора та редактора. Каже, що найскладніше було перебороти себе щоб вийти продавати їх на вулиці.

А до того він ствоював військово-морський довідник  (для дорослих). Ну і розповідає таку історію:
Прийшов він до депутатів -банкірів, і попросив допомогти із видавництвом довідника для потреб армії.
Ті сміються у відповідь. Він каже "ну як це, ми ж зокрема і ваші банки захищаємо". А у відповідь: "у нас є кому банки захищати".

Отакі в нас депутати.

А невдовзі по тому прокотилася хвиля пограбувань банків (це десь рік чи півтора тому було, не пам'ятаю), і охорона їм не допомогла тоді.  
Як я згадував, наш домовичок мабуть повернувся з подорожі і взявся за жарти. Тільки що скрутив світильник.

У нас на стінах світильники у вигляді факелів на тримачах (кріплення збоку). Так от один зі світильників на сходах виявився повернутим на 90 градусів за годинниковою стрілкою (в сторону "закрутити"). Назад я його ставив з певним зусиллям, тому самовільний поворот виключається. В будинку також немає нікого, хто б це міг зробити - дружина просто не дістає (діти тим більше), а тесть вже не в тому віці, щоб таким займатись.
Давно домовичок не подавав ознак життя ...

В мене комп'ютери (десктоп і ноутбук) підключені через KVM switch до одного комплекту монітор-миша-клавіатура. На декстопі я колись ще грався, а зараз тільки іноді запускаю його, щоб щось швидко зробити пов'язаного із програмуванням (в мене там копія build-server'а знаходиться, а фізична машина працює швидше за віртуальний білд-сервер). А останній місяць я просидів над рефакторингом коду нашого основного продукту. Все закінчив практично позавчора, а останні два дні хвости прибирав. І от як тільки я зробив коміт повністю готового коду в SVN, пішов зробити собі чаю -- повертаюсь, а KVM switch здох. Ну точно домовичок вирішив натякнути, щоб я відпочив.

Пропрацювала скотинка 4.5 роки, і взагалі незрозуміло, чому там дохнути. Але USB хаб накрився, а без нього KVM - вже ані K ані M. А одне V мені і нафіг не потрібно. Спробував оновити прошивку (навіть кабель для прошивання знайшов через 5 років!), а хрін - схоже, що ця частина теж здохла, оскільки десктоп не бачить прилад по цьому кабелю.

Доведеться купувати новий. Але є і приємний бонус. KVM було підключено кабелем DVI-I і я мав на ньому лише 1600*1200 на екрані. Думав, що це косяк KVM'а. А виявилось, що я бовдур, і проблема в DVI-I. Підключив ноутбук напряму до монітору по D-SUB і вуаля, 1920*1200!
З'їздили сьогодні на ВДНГ (той що на пр-ті Глушкова) на пивний фестиваль. Подивитись, купити якогось смачного пива.

Загалом організація непогана - і сцена з виступами, і повно (пара десятків точно, а може й більше) торговельних точок з пивом, різноманітними закусками і сидячими місцями.

Пиво представлене в основному те, що і так в магазинах є, але є 4 чи 5 представників броварень або приватних, або таких, що в Києві їхня продукція не продається. Тобто є з чим познайомитись, якщо ви полюбляєте пиво.

Загалом якби було бабине літо, фестиваль би був чудовим. Але ... дощ все зіпсував. Коли ми там були, дощ був не дуже сильний, але саме дощ. А на завтра обіцяють зливу. Не знаю, хто там що наторгує. Якщо зберетесь туди йти, візьміть парасольки і теплі речі. І на сидячих місцях можна відпочивати (вони під торговельними тентами, там дощу немає, але холодно).
Для аудіокниги підбираємо вступні мелодії. Зручно обирати їх на http://www.stockmusic.com/soundlibrary, але там ціни не з дешевих. Є ще варіант http://www.pond5.com - він дешевший, але там незручно шукати. Тому робимо так - шукаємо на stockmusic, потім вводимо назву в pond5 і вибираємо потрібний варіант.
Немає з'єднання до офісного серверу. Завдяки параної авторів Java (вимкнути security measures неможливо) моє потрапляння на консоль офісного сервера виглядає наступним чином:

я -> захожу по RDP на домашній сервер -> де сидить VM зі старим браузером -> в котрому крутиться Java applet, котрий під'єднується -> до якогось сервера котрий є RDP гейтом -> до віртуальної машини з офісним сервером.
Людині споживати воду корисно. В межах 3-4 л в день (більше вже буде на шкоду). Тобто потрібно на додачу до їжі випивати 1.5-2 л води на добу. В спекотних умовах ці дози можуть збільшуватись і вдвічі.

Коли я починав пити зелений чай, я пив його з металевої кружки 0.3 л. З одного пакетика чай виходив міцний. Згодом дружина купила собі керамічну чашку на 0.5 л, і досі нею користується. Я ж почухав потилицю і купив собі керамічну чашку 740 мл. Реально там виходить біля 700 мл рідини. Але ... один пакетик чаю - слабко, два - міцно. Я пив один, але відучувалась певна водянистість напою. Пив я так майже 5 років скільки живу в будинку. А нещодавно купив собі чашку 0.5 л. І маю зауважити, що виходить ідеально для зеленого чаю. І по смаку в самий раз, і 3 чашки на день (не враховуючи кави, соків і інших напоїв) - чудово.

Керамічні чашки купував в Мегамаркеті - там великий вибір. Навіть літрові є, якщо кому треба. Хоча не знаю, на що це може згодитись.
Зібралися на тиждень їхати в Польщу. Замовили і оплатили всі готелі, придбали страховки ...

За пару днів до виїзду син привіз з лікарні якусь кишкову інфекцію. Але начебто привели його до ладу і поїхали. В дорозі погано стало вже всім, але ж ми люди вперті. Ми таки доїхали до Любліна, де переночували в дуже пристойних апартаментах. Заодно і Польщу подивились (ну, дружина подивилась, я в Польщі в молодості чимало часу провів і в таборах і на базарах :). Але вирішили все-таки повертатись в Київ.

По 600 км туди і назад скаженому собаці не гак. Єдине що було шкода втрачених грошей і взагалі настрій було зіпсовано.

Але виявилось, що ця халепа і повернення нам дуже допомогли: в дружини бабуся (живе сама в селі, куди поперлась на пенсію доживати) вчора зламала шийку стегна і довелося вчора і сьогодні бігати по лікарнях (і наступні кілька днів теж). А якби у нас не зірвалась поїздка, то невідомо, як би все вийшло. А так ми в Києві.
  • Архів

    «   Травень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30 31