Стоит голый грузин перед зеркалом и смотрит на себя: трицепсы, бицепсы.
Потом развернулся спиной, смотрит: жопа.
Развернулся обратно и говорит: - Лежать, дарагой, да. Это свои.
До мого HTC Evo прибув cradle. Тепер пристрій стоїть в крейдлі і грає радіо (на динамік, звук вельми непоганий виходить).
Так от... Час від часу застосунок "Voice Dialer" на пристрої чує в піснях з радіо ключову фразу, збуджується і намагається визначити, що йому робити. Коли йому це не вдається, питально дивиться на мене.
Безкоштовна гра Trap! для андроіда. Натхнена старовинним Xonix'ом, але трохи інша (налаштована на пальцевий інтерфейс, є кульки-бонуси тощо). На великому екрані грати - одне задоволення. На маленькому - інше. Єдиний недолік - пальцевий інтерфейс. Точно лінію поставити не виходить. Береться на маркеті.
Компанія Google, апологет open-source руху, роздає графіку для розробників під Android в форматі Adobe Photoshop. Мля.
Радіотракт в нього слабкий. Або код з багами. Бо з Wi-Fi є дуже суттєві проблеми -- він просто не бачить одну з двох моїх домашніх мереж, в той час як iMate радісно її підхоплює.
Дурь із Sprint'овими налаштуваннями так і не вибили. Хлопець буде пробувати ще з новими прошивками, що мають вийти за пару тижнів. Якщо не вийде, спробую перешитись у інших операторів CDMA - може там допоможуть (а може навіть і 3G працюватиме). Якби це був GSM, я б сам спробував погратись, а так не ризикну, оскільки не знаю, де там CDMA налаштування правильно прописуються.
... а мені - смартфони. Моя епопея із апгрейдами телефонів майже закінчилась. Чому майже, скажу внизу.
По-перше, я таки зібрався переповзати з улюбленого i-Mate Ultimate 8502 (який від численних падінь вже і виглядає як зі смітника, і підглюкує) на Nokia E66. А оскільки мене приперло, я сів розбиратись із софтом для Symbian S60 3rd edition. І був приємно вражений кількістю рішень на Java Mobile (колишня J2ME). Я на цю платформу не дивився вже 6 років, як ми закруглились із розробкою кастомних проектів для мобільних пристроїв. А виявляється, життя на марсі є! Знайшов весь софт, що був потрібен. Навіть PuTTY на нього є (ще не ставив).
По-друге, E66 - це все-таки телефон і по інтернету лазити, читати книжки і робити нотатки на ньому незручно. Тому другим (на CDMA номер як менш вживаний) було прийняте рішення брати щось на Android'і, який мені дуже сподобався своєю системою widget'ів. Вибір CDMA смартфонів в Україні досить сумний - їх немає. У кількох фірм заявлені HTC Eris (це фактично той же Hero), більш сучасні телефони заявлені як "на замовлення". Загалом, на CDMA в США є тільки HTC Incredible (Verizon, його в США немає і буде тільки в серпні із-за проблем з поставками AMOLED екранів) і HTC Evo 4G (Sprint, його теж shortage з тих самих причин. HTC Desire очікуєься у одного регіонального оператора (US Cellular), але теж невідомо коли. Все вперлось в екрани. Не-HTC варіанти не розглядались, оскільки (а) HTC вміє дублювати екран на USB вихід і (б) HTC Sense в андроіді - дуже зручна і потужна обгортка.
Випадково вдалося вчора придбати в Києві Evo 4G. Нууу ... Це не смартфон. Це лопата ЛОПАТА. 123*66 мм, 177 грамів. Згадались часи, коли телефонний модуль почали прикручувати до перших PocketPC 2002 пристроїв в 2002-му році. В кишені він ще лежить, але вже не дуже зручно. До вуха прикладати - як цеглину (перші нокії в 1994-му році і то краще в руці лежали). З іншого боку, як КПК він чудовий. Екран великий (4.3"), карту видно добре (і yandex.maps і google maps), книжки читати приємно. Сенсорні кнопки, як не дивно, працюють і майже зручно. Але тільки майже, бо кнопка пошуку - крайня справа і я за неї постійно пальцем чіпляюсь. Дуже сподобалась відкидна лапка, що дозволяє поставити пристрій на стіл в landscape режимі. Ємнісний AMOLED екран не вражає, як це можна було б очікувати із захоплених описів. В HTC Hero мені зображення більше подобається. Стілуса немає, по кнопках клавіатури я пальцями не завжди потрапляю навіть на такому здоровому екрані.
Окремо про інтернет. 3G в CDMA Ukraine зробити не змогли - якісь в них там ліцензійні нюанси (чи з обладнанням, чи з частотами чи ще щось). Причому це стосується тільки частини КПК - від чого точно залежить чи буде працювати 3G, я ще не зрозумів (завтра питатиму знову). Звичайний 1x інтернет дає швидкість 144Кбод і для yandex.maps і періодичного вилазання в інтернет згодиться. Але є нюанс - налаштування Sprint'івських access point'ів прописані в NAND Flash і пристрій треба довго перешивати щоб вибити з нього цю дурь. Я його залишив в сервіс-центрі, обіцяли до завтра зробити. 4G сказали спробувати в Freshtel / Intellicom спитати. Якщо пристрій підніме його, то добре, але в машині 4G все одно буде погано працювати.
Сам андроід поки в дечому косячить (є проблеми з Wi-Fi і з роботою FM радіо софта), але, гадаю, за пів-року буде вже зовсім добре.
Дружині пристрій надзвичайно сподобався і розмірами і вагою і як в руці лежить, тому швидше за все я спробую купити собі через інтернет HTC Desire (він трохи менший і охайніший), а їй віддам цей. Будем искать (с)
Виявляється, не тільки Microsoft підірвався на міні копіювання iPhone'івських недоробок, прийнявши їх за досягнення.
Як відомо, до 2008-го року програми для iPhone можна було писати тільки у вигляді web apps, тобто для браузера. JavaScript, AJAX тощо. Згодом Apple зрозуміла, що це суттєво обмежує авторів, і з'явився native SDK.
Тим часом Palm проектувала свій WebOS, де вони довели концепцію до маразму. В них досі немає нормального SDK для C++, а програми пишуться на тому ж JavaScript + AJAX. Відповідно, портувати туди будь-який більш-менш серйозний софт не вдасться. А потім вони плачуться, що продажі невеликі, софта мало ... А як же його писати, коли тільки JavaScript наявний? З нуля писати мало кому захочеться ...
Здається мені, WebOS, рівно як і MaeMo і Windows Phone 7 - мертвонароджені, а ми будемо спостерігати за боротьбою між розумними та красивими.
Оновлення до 2.1 принесло Market, а з маркетом прийшли сторонні програми. Так що я мав можливість поставити те, чого не вистачало, і погратись з тим, що є.
З HTC Sense і widget'ів я просто в захваті. Дуже зручно - і розташувати їх можна як завгодно, і "запасні екрани" стають в нагоді (хоча все потрібне вмістилось у мене в 4 екрани з 7). Також великий (порівняно з Windows Mobile) вибір софта, і майже все безкоштовно або копійки, і на кращому рівні (на це є декілька причин, одна з яких - простота API і розробки).
З поганого - дуже погано працює Wi-Fi. На рівному місці губить з'єднання (навіть коли я сижу поруч з роутером). Ще є проблема з українською клавіатурою. Проблема є - клавіатури немає. Upd: поставив AnySoftKeyboard з розкладками, тепер є. Ще немає нормальної читалки книжок і не знайшов калькулятора з виразами (щоб весь складний вираз із дужками можна було ввести і редагувати, як HiCalc на Windows Mobile). Але, гадаю, це підтягнеться.
Керування пальцями, і особливо клавіатура - це повнійший ідіотизм. В мене досить тонкі пальці, але з екранною клавіатурою я працюю вдвічі повільніше, ніж стілусом, і при цьому дуже часто помиляюсь/промахуюсь. Весь екран заплямований, а оскільки там скло, то плями добре видно (вони ще й на сонці переливаються, #$%#$%). Листання екрану пальцями теж не використовую - навігаційна кулька в HTC Hero зручніше. Короче, щиро сподіваюсь, що кретини з Apple'а, що запровадили цю сенсорну маячню, отримають особливе місце в пеклі.
Хоча дружині згодиться - в неї кігті є. А для себе я вирішив - Android'ний апарат буде на CDMA (яким я практично не користуюсь як телефоном), а для GSM в якості основного телефона буде Nokia E66, яка в мене в столі лежить. Хоч я нокії і не люблю, але тач-скрін з керуванням тільки пальцями (зовнішні стілуси, якщо вони не ховаються в тушку, не рахуються) вбиває всю ідею смартфона.
Тільки що звалився на нашу голову апдейт до Android 2.1 (власне, звалився він годину тому і годину оновлювався). Подробиці завтра.
Чутки ходять, що
на Android'і більше не буде кастомних інтерфейсів. Це сумно, бо дефолтний андроідний інтерфейс далекий від вражаючого. HTC Sense дуже приємний. І можливості кастомізації (які, до речі, в Windows Mobile були просто фантастичні за рахунок today screen'а) зменшуються суттєво.
Текст большой, поэтому идет частями. Ссылки на него в ваших блогах приветствуются.
Стилус
Стилус имеется почти во всех смартфонах с сенсорным экраном резистивного типа (это те экраны, на которые нужно нажимать для получения результата – они появились в КПК с самого начала и лишь недавно стали вытесняться емкостными и комбинированными). Исключения единичны.
Стилус в подавляющем большинстве смартфонов размещается внутри корпуса (исключение — SonyEricsson P800, где маленький плоский пластмассовый стилус пристегивался в выемку в правой боковой панели устройства).
В устройствах, ведущих свою родословную от КПК, стилус обычно вставлялся и извлекался через отверстие в верхней панели устройства. Некоторые производители размещали отверстие в нижней части устройства. Особенно этим грешит компания HTC. Субъективно удобство того или иного варианта оценить сложно (кто к чему привык), но есть один объективный фактор — стилус при нижнем размещении склонен вылетать из разъема и теряться.
Если стилус никак не крепить, то он может вылететь и из верхней панели, поэтому многие производители придумывали различные варианты крепления — с защелкой или (как у HTC) с магнитным держателем (который, тем не мнее, слабо помогает при нижнем размещении стилуса).
У стилуса есть еще одно полезное применение — сторонние производители предлагают стилусы со встроенной шариковой ручкой. Безусловно, ее не хватит на написании длинного текста, но поставить подпись на чеке (при оплате кредитной картой) — в самый раз.
Также стилус мог бы иметь статусное значение (скажем, неплохо смотрелись бы стилус и корпус смартфона, выполненные из титана или драгоценных металлов).
Емкостные экраны и тач-скрин интерфейсы сделали стилус опциональным аксесуаром и в настоящее время в моделях на базе ОС Android и в iPhone стилус в комплекте не предполагается.
Дополнительные устройства
В период доминирования КПК (когда коммуникаторы были еще молоды и неуклюжи) существовало большое количество предложений внешних устройств, подключавшихся через самые различные разъемы. Это были и видеокамеры, и выводы VGA Out, и внешние накопители, и более экзотические устройства.
Иногда периферийные устройства подключались через разъем для CF- или SD карт (спецификация SDIO предполагала использование разъема не только для карт памяти, а для передачи данных периферийным устройством), иногда через проприетарные разъемы КПК.
Со временем все больше устройств стало подключаться через Bluetooth, а проприетарные разъемы стали заменяться на Mini-USB (HTC отличилась, введя свой расширеный Ext-USB), который в настоящее время вытесняется micro-USB.
Подавляющее большинство устройств не имеет так называемого USB host'а, т.е. вы не сможете подключить, скажем, USB Flash накопитель или иную USB периферию к своему смартфону. Во времена же КПК это было возможно с некоторыми устройствами.
В настоящее время многие бывшие внешними устройства встраиваются прямо в смартфон. Это включает в себя в первую очередь GPS и FM-радио, в последнее время устройства оснащаются акселерометрами, гироскопами и другими столь же спорными устройствами.
Что нас ждет?
В настоящее время продолжается гонка за «освоением» отдельной достаточно узкой ниши — развлекательные устройства для молодежи. Да, это самый платежеспособный сегмент рынка, но при этом оказывается пуст рынок качественных смартфонов для тех, кому некогда развлекаться. Современный бизнесмен вряд ли станет смотреть фильм на 4” экране — если у него есть время и любовь к кинематографу, то у него найдутся деньги на домашний кинотеатр и мощный ноутбук. В то же время, хорошая эргономика устройства добавляет +100 к карме производителя. Осталось надеяться, что это проймут сами производители, и не будут выпускать все более неудобные устройства в угоду заблуждениям своих маркетологов-плагиаторов идей.
