За життя

П'ятихвилинка ненависті, присвячена розпалюванню ворожнечі на адресу оператора стільникового зв'язку "Русскіє Яйца".

В так ненависних багатьом гейропах 3G - це неактуально. В Ризі оператори запрошують всіх на заміну старих SIM карток на картки, з якими можна підключатися до 4G. І цей 4G працює flawlessly (без дірок).

В Лондоні оператору EE довелося налаштовувати мій Sony Z3 Dual руками свого робітника в салоні, щоб той (Sony) побачив APN. Після чого 4G був в кишені і працював бездоганно.

Але у русскіх як завжди власна гордість -- свого вони зробити нічого не можуть, тому крадуть або паразитують. Так і Русскіє Яйца паразитує на мережі TriMob (колишній дуже пристойний UTel). Тому в телефоні потрібно налаштовувати не APN (який в нормальних країнах налаштовується автоматично), а роумінг (!!), який мало того, що не працює (від слова зовсім), так ще й звалюється весь час в рідну мережу.

Інструкції з налаштування APN на сайті яєць написані для Android 4.4, а в 5.0 генії програмування з індійської пальми заборонили цю операцію, в результаті в Україні мій смартфон, чудовий в усіх аспектах, тепер не працює взагалі, ані по 3G, ані по EDGE. Так, старий 2G теж не працює тепер, після всіх маніпуляцій.

Я другий день в Києві, але вже хочу назад в Європу, подалі від всіх цих довбанів і русского міра з його яйцями і вконтактіками.

Update: я його переміг після десятка перезавантажень. Виявилося, що потрібно вимкнути другу сім-карту, щоб налаштування таки потрапили в першу. А проблема в тому, що можливість додавати APN'и вручну, схоже, контролюється на боці оператора (чи SIM-картки), тому Tele2 працює і налаштування прописувалися мовчки, а у яєць все через найближчий отвір.
За 4 місяці, що минули з того часу як я отримав Sony Smartband Talk і Sony Smartwatch 3, я з'ясував, що можливостей браслета Smartband Talk мені не вистачає. Головна претензія - нотифікація маленька, прогортати її неможливо. І якщо не встигаєш прочитати чи побачити її, то далі браслет ніякої індикації не має стосовно того, що є пропущені повідомлення чи дзвінки. Як це не дивно.

Але годинник мені не сподобався своїм пластиково-гумовим паском. Тому я в квітні замовив собі металеву інкарнацію, котру "тестую" вже більше тижня.

На світлині для порівняння розмірів мій Oceanus S2400 і Sony Smartwatch 3:

f008ef6b48a1da5556b0d9b1e6f98206.jpg


Слід зазначити, що спершу я намагався носити його на правій руці, переконуючи себе, що це лише браслет, а в якості годинника я використовуватиму Oceanus. Дзуськи. На третій день Oceanus переїхав в сейф, а Smartwatch - на ліву руку. Щоправда, одною з причин було те, що на правій руці він задіває об стіл, коли я мишу рукою тягаю. А перекидати з руки на руку весь час мені набридло.

Суб'єктивно важить телефон більше за Oceanus (Oceanus - титановий), але менше ніж звичайний годинник з металевим браслетом.

Загалом пристрій мене дуже задовольняє. Повідомлення різноманітні він показує так, як треба (крім Приват24 -- цей просто пише кількість повідомлень і все, але це проблема додатку Приват24, а не годинника).

Я поставив кілька програмок, наприклад програму, котра повідомляє про зміни стану мережі. Коли виходжу з дому і відвалюється Wi-Fi, це стає нагадуванням перемкнути профіль смартфона на вуличний.
Також в Android Wear 5.1 з'явився Google Maps. На біса він на годиннику, я не знаю (хоча знаю - щоб телефоном на всю вулицю не світити, коли ти турист в чужому місті), але виглядає прикольно. Є навіть іграшки на годинник, але то зовсім коли нема чим розважитися. Хоча реверсі непоганий, граю залюбки.

Є компас, калькулятор, таймер, будильник (як годинниковий так і з телефона транслюється), розпізнавач музики TrackID, показ погоди, трекінг stock prices (кому треба), клієнт Google Keep, різні утиліти, пов'язані із GPS (наприклад GPS Essentials на годиннику дозволяє залишати waypoints та вмикати-вимикати трек -- дуже зручно для туристів). Це те, що в мене стоїть, а загалом софту більше.

Коли оглядачі пишуть, що мовляв на Apple Watch зробили вже багато додатків, а на Wear нічого немає, в мене виникає питання "а навіщо". Я дивився, що зроблено для Watch -- воно все на годиннику *зайве*.

На певні нотифікації можна відповідати. Наприклад, на лист електронної пошти GMail можна відповісти "так", "ні", або, здається, надиктувати відповідь.

Watchfaces змінні (ви це і без мене знаєте), але в магазині переважно барахло. Я для себе знайшов 4 watchface'а, з котрих два глючили (не показували стан заряду телефона). Вибрав два платні, один з них на світлині вище.

Лічба кроків - це пісня. Google ставить свій Fit і додатково поставився Lifelog (теж від гугля, але цей - стандартний для Smartband Talk, то він і на годинник встав). Так от вони показують різну кількість кроків (причому істотно різну), і Lifelog на годиннику не відслідковує сон (автомобіль відслідковує).

Батарея тримає непогано. В режимі always-on (це такий режим, коли екран переходить при неактивності в показ монохромного варіанту watch face'а без підсвітки) годинник стабільно живе півтори доби. Заряжається за пів-години (хоча зарядне гніздо micro-usb зроблено дуже незручно з гумовою заглушкою).

З поганого - не всі додатки (але це кривість рук розробників) показують нотифікації. Скайп взагалі сам собі режисер, у Hangouts на годинник приходять нагадування текстові, а от голосовий виклик не йде (я користуюся Hangouts для голосу), мені це дуже заважає. Ще - в годиннику немає динаміка, відповідно всі нотифікації -- виключно вібрацією. А вібрація при приході нотифікацій слабенька. Причому це так налаштовано в ОС -- сам по собі вібродвигунчик в годиннику потужний (перевірялось додатком Hourly Chime, котрий вміє вібрувати за заданим шаблоном).

В підсумку - можна брати і носити. Хоча уважно спостерігаємо за ринком стосовно цікавіших моделей (може, з динаміком, або з дорожчим дизайном, ніж те, що клепають зараз LG, Huawei і Motorola).
Помирати слід в Єрусалімі - там найбільші шанси на воскресіння.
В Литві та Латвії працівники сфери обслуговування (продавці в магазині, офіціянти в кафе) досить пристойно розмовляють англійською мовою з відвідувачами. І йдеться не про центри туристичних міст, а про більш другорядні заклади. А українська Маня навіть українською не взмозі нормально говорити.
В кафе, де я вечеряю, щовечора приходить пара пенсіонерів, років вже по 75, мабуть. Вони беруть два кухлі пива з діжки і сидять, не поспішаючи, споживають його. Щодня я бачу їх за новим столиком, але вони сідають не будь-де -- сьогодні я спостерігав, як вони вибирали столик і не сіли на пустий стіл, за котрим сиділи вчора. Мабуть, щодня сідають за новий.

На пиво в них йде майже 100 євро на місяць. Але можливість вийти "в світ" безцінна.
Якому-небудь біомеханічному прибульцевів було би дуже складно зрозуміти концепцію людського "харчування", коли в магазині продаються сотні, або тисячі найменувань продуктів для начебто простой операції.

Оскільки я на виїзді харчуюсь в кафе і не переймаюсь приготуванням їжі, потреби ходити в продуктові магазини в мене немає. Але якщо доведеться зайти в такий магазин, почуваюсь трохи ніяково -- навкруги стільки начебто смачного, а мені воно зовсім непотрібно.

І це протилежно тому, що в Києві я власне до міста виїжджаю переважно в магазин за продуктами.
У нас в компанії ябло не люблять ні в якій формі, крім як в смітнику, але на жаль, доводиться мати із ним справу.

Зокрема, для збирання версій наших продуктів під мак. З цією метою я купував ноути MacBook Pro (б/у, звичайно - ще не вистачало платити за них дурну маржу). Але ноут штука така - він знаходиться в когось і лише цей хтось може його використати (ну або потрібно катати ноут по Києву від одної людини до іншої).

Тим часом я вирішив перенести наші процеси збирання білдів в інтернет - це має бути і швидше і практичніше. Беремо залізний сервер на 32-64 Гб пам'яті і накидуємо туди потрібних віртуалок. Їх можна навіть не тримати запущеними, а запускати лише за потреби.

На звичайний x86 сервер, що їх масово і дешево пропонують, MacOS X не поставиш. Але можна взяти віртуальну машину з маком за дуже невеликі гроші. Так, за смішні $30/міс дають машину з 2Гб пам'яті, 40 Гб диску і доступом по VNC. Для збирання білдів цього достатньо. Якщо хочеться віддалено програмувати, доведеться взяти машину подорожче (але там ціни невисокі, десь може до $80/міс). Отже виходить, що взяти таку машину вигідніше ніж купувати будь-який мак (і навіть б/у)! Звісно, понтів не буде, але понти від ябла - то все одно для школоти, навіть в коледжах молодь вже починає здогадуватися.
І про становище української мови в Україні:

2b60132a28360e5672991eeabb45d965.jpg
В Ризі гарно працює 3G телефонія. На ходу можна цілком комфортно розмовляти за допомогою Hangouts, не кажучи вже про скайп. Одне погано - коли телефон бачить знайомі WiFi мережі (а він це робить постійно), то намагається перемикнутися на них і при цьому можливі збої в з'єднанні IP телефонічної програми (тобто доводиться перепід'єднуватися).
А в тюрьме сейчас ужин ... макароны...
Балтійська погода - мокра і мінлива. Цілий день крапатиме або навіть литиме, а щонайменше хмари темні, дощові, а під вечір може чи просто дощ зупинитися чи взагалі всі хмари віднесе кудись і сонце сяятиме пару годин на вечір. І темнішає тут аж після десятої.

А в Києві сонце і 25 градусів тепла ...

А я закордонний паспорт віддав на візу і при всьому бажанні Києва дістатися не зможу. Втік, тепер сиджу сумую.
  • Архів

    «   Жовтень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4 5 6
    7 8 9 10 11 12 13
    14 15 16 17 18 19 20
    21 22 23 24 25 26 27
    28 29 30 31