За життя

Працю на пляжі вигадав якийсь фантазер з Якутії - сонце в очі б'є, екран не видно, ноутбук перегрівається...
Найкращу лякалку на Хеловін зобразив співробітник банку, коли запитав в мене адресу постійного проживання, якої в мене немає вже майже два роки (точніше, вона в Братиславі, але це не годиться для банків з певних причин).
Sony робила чудовий і приємний для руки дизайн в моделях Experia 5 аж до 5 III. В 5 mark IV зробили гострі грані замість округлих, і в руці тримати стало незручно. А 5 III купувати не хочеться, тому що там немає підтримки eSIM (а вона потрібна).

Ну ок, а що там !Samsung в 22-му році? А рівно те саме! В S20 дуже приємні для руки грані (я тому його свого часу й купив), а в S22 зробили гостре і незручне.

Хтось скаже "так все одно в чохлі носити". Але ні - я Sony Z3, Z5 носив без чохла, і вони ніколи в мене не падали (просто тримав уважніше). Як тільки взяв XZ3 з чохлом - він почав літати. S20 з чохлом літає регулярно, тому що чохли майже всі слизькі.

Тепер доведеться, ймовірно, чекати ще півроку-рік, поки запропонують чергову ітерацію. Але враховуючи, що попередній дизайн тримався роками, є ризик, що й новий незручний дизайн протримається кілька років.  
Студентські поробла скочуються в непотріб. Це стосується і пейсбуку і твітеру. Алгоритми лажають, а рішення цьому не видно. Тому потроху переноситиму старий контент з пейсбуку сюди.  
З'їздив на південь, 550 км від дому в Братиславі до дому в Рієці. З'ясував, що по дорозі є повно зарядних станцій, тобто на пересічному електромобілі з range'ем в 300+ км доїхати до Рієки - цілком реально. Та й в Рієці вже знайшов зарядні станції, зокрема і безкоштовні (хоча лише AC 22 KW). Це серйозно прибирає concern щодо ємності акумуляторів і дає можливість вибирати наступну автівку не за відстанню на одному заряді, а за адекватнішими показниками.  
Проходив сьогодні повз електричний мотоцикл, подумав, чи не купити собі. Прийшов додому - повідомили, що співробітник загинув в ДТП на мотоциклі (я цього боявся ще коли він його купував 10 років тому).
(в продовження цього)

Побачив заголовок з розрахунками в youtube і вирішив порахувати, яка мені вигода з plugin hybrid'а.

Отже - за 13 місяців від встановлення розетки проїхалося в електричному режимі біля 10 400 км. ~800 км на місяць. Середнє споживання по Братиславі візьмемо 12л/100 км -- менше не вийде, оскільки відстані маленькі, а світлофорів багато. 2-літровий VAG-івський TFSI номінальною потужністю 210 к.с. і реальною - ті ж самі 245 к.с. їсть в мене по Братиславі 15л/100 км.

Середня ціна бензину протягом року була біля 1.55, але з початку війни піднялася на 1.8-1.9 євро за літр. Візьмемо середню 1.7, не помилимося. Отже, щомісяця я б віддавав за бензин 163.20 євро (96 л * 1,7). За рік -  1958.40 євро.

Електрика - я заплатив за 6 місяців 2021-го року за електрику 300 євро за не самим дешевим тарифом (якби жив в приватному будинку, було би вдвічі дешевше). За рік - 600 євро.

Таким чином, економія на паливі склала 1358 євро за рік.

Тепер дивимося на різницю в ціні (порівнюємо базові ціни):
2,0 TSI 245 automat 180 / 245 7-DSG  -- 42 560 євро
1,4 TSI 245 eHybrid (PHEV) automat 180 / 245 6-DSG -- 45 750 євро

В обох варіантів передній привід.

Так, двигун і КПП трохи відрізняються, але в місті ви 245 к.с. використовувати не будете (це пікова потужність на 4-6 тис. обертів двигуна, а так ніхто не їздить), а на трасі на розгоні ці два варіанти дають однакову потужність.
Різниця в ціні 3190 євро.

Таким чином, ця різниця відбивається за 2 роки й 4 місяці. Я планую використовувати цю автівку ще щонайменше 4-5 років (хіба що зміняться життєві обставини, і ми переїдемо кудись в іншу країну знову). Тобто економічно PHEV стає вигіднішим досить швидко.

В Києві, як я писав, на день батареї не вистачало, і там автомобіль їздив в гібридному режимі. Але (1) Київ - це мегаполіс, в інших містах відстані менше, (2) я їздив багато і далеко, оскільки приїжджав в місто у справах. Якби я в звичайному режимі їздив до Оболоні та назад (в магазин і діти в школу), було би взагалі без бензину. Але й в гібридному режимі економія є, хоча й менше - автівка замість 12л/100 км споживала 5л.

Чи взяв би я PHEV знову - в поточних умовах так, але з повним приводом (в мене передній). На жаль, коли я купував цю автівку, модель лише вийшла і на їхньому вебсайті було вказано, що повний привід там є, а його немає (вони потім виправили інформацію, але я тоді вже замовив і оплатив автівку). Роки за три-чотири, можливо, з'являться більш масово моделі з відстанню на одному заряді в 600+ км, і тоді можна буде пересідати на повністю електричну автівку.
Роблю бекап віртуальних машин на зовнішній SSD по USB 3.2. Помітив разючу різницю: якщо на destination диску увімкнено стандартно стиснення NTFS (тобто при записі файл, що копіюється, підлягає стисканню), то копіювання файлів розміром 100-300 Гб відбувається вшестеро (!) повільніше, ніж коли йде просто копіювання. NTFS таки дуже повільний на стиснення.

Ба більше, в NTFS'а ще й проблеми з використанням місця в цій ситуації - схоже, що він виділяє місця під повний файл, а потім додатково пише на диск стиснену версію. На малих обсягах непомітно, а на 300 Гб вилазить - якщо на диску вільно 420 Гб, то на половині копіювання 300 Гб файлу з'являється повідомлення про нестачу місця.

***

Якщо вам не стає час від часу соромно за минуле, то ви живете дарма.
Старше покоління пам'ятає "гомо совєтікус" або нову породу людей, "радянська людина", яку намагався вивести совєтський союз на чолі з комуністичною партією робітників та селян (так вона повністю називалася).

Я нарешті усвідомив, що я є "антирадянська людина". Ще на (а може й до) початку перебудови я слухав Голос Америки та Радіо Свобода вечорами на радіоприймачі під ковдрою у бабусі в пригороді Києва. Іноді їх глушили, але якісь частини передач вдавалося почути. Сєвооборот з Сєвою Новгородцевим був з тих часів, і я його теж слухав. Вчився я у свята святих Компартії України - київській школі №57, де викладали в час мого навчання дружина та дочка першого секретаря КПУ Щербицького. Школа була російська (а як же інакше), імені Леніна, з обов'язковими "ленінськими уроками", піонерією і комсомолом (повз який мене пронесло). Найсмішніше, що це була школа з поглибленим вивченням мови заклятого ворога (і викладали там таки гарно, я розмовляю англійською вільно). Звісно, що занадто, то не здраво (в польській формі "co za dużo, to niezdrowo";), і стійку відразу до всього радянського, а заодно й російського, школа прищеплювала теж завзято. На додаток, частина вчителів все це проводила "з фігою в кишені", що не додавало поваги до комуністичних ідей.

З цього осередку соціалізму я злиняв в 92-му у дуже ліберальний для того часу Технічний ліцей, не довчившись кілька років, а згодом, в році 94-95-му я дізнався, що більша частина вчителів виїхала до Ізраілю і США.

Коли прийшла незалежність, я щиро сподівався, що разом із СРСР піде й совок як явище. Молодий був, наївний. Зараз вже очевидно, що совок з населення і 40 років не вийде, куди їх не води, та що їм на голови не прилітатиме.

Тому завжди пам'ятаю пісню, під яку я в 94-му летів в Лондон:
And I'm far, far away
with my head up in the clouds
And I'm far, far away
with my feet down in the crowds
Lettin' loose around the world
...
  • Архів

    «   Жовтень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4 5 6
    7 8 9 10 11 12 13
    14 15 16 17 18 19 20
    21 22 23 24 25 26 27
    28 29 30 31