За життя

Як я описував раніше, я грався з різними варіантами [не]доставляння звуків у вуха вночі. Спробував різні рішення, всі не позбавлені недоліків. Зокрема, Soundcore Sport X20 сильно заважають, якщо лягти на бік, а їхня перевага у звичайних умовах (дужка через вухо) заважає вночі.

Тоді я дочекався знижки та купив собі для ночі спеціальні навушники для сну SoundCore Sleep A30. В них на відміну від попередніх (A20) є опційний активний шумодав. Але з'ясувалося інше - їх дійсно зроблено для сну (хто б міг подумати!).

В Sleep A30 є цілий ряд переваг над переглянутими раніше альтернативами:

Читати далі...

В 2016-му Batlle Beast написали пророчу пісню (вони написали її до того як Трамп виграв вибори) King for a Day. В 2025-му вони записали її продовження, Twilight Cabaret. Про того ж героя. В другому кліпі і сцена з першого, і герой той же (як на екрані, так і в житті).

I'm loving it, коли кліп відповідає тексту, а надто коли закладається ще якесь великоднє яйце (як то продовження пісні в наступному альбомі).

А між тим, в мене промайнув ювілей. 40 років тому, на початку вересня (чи то було 31.08 чи 7.09) 1985-го року, батько привів мене на роботу, де стояла ЕОМ СМ-2М (дві кімнати, штук з 15 шаф і десяток терміналів, клон PDP-7 якщо не помиляюся), з чого почалося моє практичне знайомство з програмуванням - тоді на Basic'у. Теорію я читав і раніше - коли мені було 4 роки, я в коморі знайшов  та прочитав книжку "Асебмлер для IBM/360" з описом команд, кодування на перфокартах тощо (книжку цю я потім в інтернеті знаходив, але перечитувати вже нецікаво) - але практиці вже 40 років. А загалом, комп'ютери (такі ж великі шафи) я бачив з немовлячого віку в КПІ, на кафедрі прикладної математики, бо мати тоді працювала з ними.  

Ще з моменту виходу першої Microsoft'івської ергономічної клавіатури (рік 1999-ий чи десь там) я користувався саме ними. Аж поки MS не зняла їх з виробництва близько 2020-21 років. Миші пішли значно раніше (пристойні ергономічні миші від MS закінчилися близько 2012-2014 років). З мишами я пробував різні (і вертикальні теж) і зупинився на Logitech MX Master 2S (3S вони примудрилися зробити менш зручною, то ганяю поки стару 2S). З клавіатурою ж довелося переходити на щось інше. І в 21-му році вибору сильно не було, то довелося брати Logitech K860. Це така з пласкими кнопками а-ля ябло і геть незручним розташуванням клавіш - слеш лівіше від Z і вертикальний Enter. Прожила вона в мене чотири роки, і в ній почала глючити кнопка A причому більше з правим shift'ом, ніж сама по собі. Я подумав, що там просто бруд забився і вирішив її почистити.

Клавіатури від MS я завжди розбирав і чистив. Це було складно і нудно (там біля 20 гвинтиків), самі кнопки слід було знімати "згори", але працювало. А Logitech нерозбірний. Попри 15 гвинтиків, частина з яких заклеєна, всередині немає що чистити - саму сенсорну частину спаяно намертво. Ок, зайдемо з іншого боку - зняти кнопку зверху. Я не знаю, як їх кріплять на заводі, але зняти кнопку можна, але як з грибами, лише один раз - там такі замочки і гачочки, які при зніманні ламаються, і назад кнопка вже не стає як слід. Але навіть знімання не допомогло - кнопка (там всередині силіконом прикритий контакт є) все так же глючила. Можливо, це проблема електрична більш ніж механічна.

Довелося купити нову клавіатуру. Я взяв щось відносно дешеве, дуже схоже на стару MS'івську, і одразу ж наступний Logitech (чому так - в іншій квартирі такий же logitech, то щоб були однакові). На жаль, дешевша клавіатура, попри правильну розкладку, виявилася вже незручною - хід кнопок великий, і я чіпляю сусідні кнопки при набиранні. Оскільки я набираю багато, пальці втомлюються і помилки постійні. То довелося ставити другий Logitech.

А заодно я дізнався, що навіть пласкі клавіатури забиваються сміттям, аж гай гуде. І враховуючи їхню нерозбираність, доводиться лише міняти. А вони дорогі ...  

З'ясувалося, що професор лопух, і вже три роки я страждаю від неможливості зарядити автівку у власному гаражі, не знаючи, що розетки в ньому - мої (таке буває . І тут мені людина, що будувала будинок, сказала, що гаражні розетки заведені до квартирних лічильників, і відповідно я можу заряджати автівку за свій рахунок, а не за спільний.

То я на радощах замовив другий зарядний пристрій від розетки 220В. Спершу я поїхав в Porsche Rieka, думав купити пристрій там. А в них лише один комплект за 1700 :-/ євро, і той під замовлення. Тоді я зателефонував ділеру в Братиславу, і там сказали, що фірмова зарядка для купри коштує 330 євро, але теж під замовлення. Я почухав потилицю і поліз в хорватський інтернет по допомогу. Знайшов кілька варіантів -- AEG за 290, OSRAM за таку ж ціну, і щось невідоме (але європейське) за 265. Перші два потрібно було чекати, і я не був впевнений, що вони встигнуть до кінця місяця. То замовив щось невідоме. Сьогодні воно доїхало. Дуже пристойна якість, і головне (чому я це пишу) -- екран в зарядному пристрої. Він показує час зарядної сесії, споживання та кількість спожитої електрики за зарядну сесію, силу току (можна вибирати між 10А та 16А, а показує реальну, що споживається), напругу в розетці та температуру. Дуже приємно. Фірмова зарядка має буквально три світлодіоди, яких я ніколи й не бачу. В сусіда Audi e-tron, так його фірмовий зарядний блок від Audi теж має лише три чи чотири світлодіоди та й усе. Тому я тепер думаю, що в наступний електромобіль я просто відмовлюся від фірмової зарядки - вони безтолкові.