За життя

Про ментальні віруси сказано вже чимало. А я маю нещасливу нагоду спостерігати їхнє розповсюдження в дії. В лікарняній палаті на 6 осіб лежить один пенсіонер, в котрого пелька не затикається взагалі. Він чередує телевізор (якийсь ідіот вирішив поставити його в палаті) і російські серіали по ньому із базіканням. І з пащі ллється одне й те ж несвідоме лайно на тему "а за совка я машину міг купити, а зараз в уряді знову жиди, а майдан нічого не змінив, а люди задарма загинули". Розмовляти з цією особою без толку, бо він не усвідомлює в принципі, що верзе. Гірше те, що він ці помиї вливає всім іншим, хто лежить в палаті і навіть тим, хто туди заходить включно із нянечками, котрі йому піддакують. Як боротися із цим, невідомо -- я весь день сиджу в коридорі, щоб це не чути, а на фразі про жидів в уряді я його ледь не вдарив, бо зауваження стосовно шуму і базікання я робив вже рази 4 чи 5 за три дні.

Припустимо, на мене це базікання не діє (крім трьох днів головного болю від постійного шуму), а люди більш аполітичні це слухають і не замислюючись поступово переймають думки цього урода. А спрацьовує такий мислений вірус в найнесподіваніші часи. Припустимо, вирішує людина чи допомогти волонтерові на виході з Метро. А потім згадує слова цього пенсіонера (несвідомо, знов таки) і думає "хай йому, це справа уряду забезпечувати армію. Нехай жиди платять". І спрацював вірус ...

Як із цим боротися, невідомо, бо в уряді люди приблизно з тою ж ментальністю, що в цього пенсіонера, і свідому просвітницьку політику проводити не можуть і не хочуть, а якби і хотіли, то не вміють.

А по телевізору якась жінка з учасників Майдану каже "ми побачили що в Україні байдужих людей не лишилося". Рибонько ти моя, тут таких 95%, як і в будь-якому суспільстві. А ще вони заражені цим совковим вірусом.
Я думав, що цей запис про Xandria і Krypteria я зробив десь рік тому. А виявляється, пройшло понад три!

За цей час Xandria встигли змінити вокалістку і записати два нові альбоми. Дуже вдало, скажу я вам!

Святковий кліп до дня Валентина:



А от Krypteria, про яку я згадую, на жаль, після 11-го року поки що нічим новим нас не радує.
Офіційна назва міста Київ латиною - Kyiv. Але не всі знають, що в англійській мові є літера ї і звук, котрий вона позначає. Вони використовуються в слові naïve.

Тому в мене є пропозиція - нумо писати Kyiv так, як воно має бути, а саме Kyïv ?

Про чарівну літеру читати на вікіпедії.
Вчора закінчив читати книгу "Феномен вечного бытия". Це не метафізика, як може здатися з назви, а наукова (і непроста в читанні) книга про інформаційні аспекти функціонування мозку. Якщо хочете насправді інтелектуальної літератури, то вам не Коельйо з Селінджером треба брати, а цю книгу.

Цікаво, що я в ті самі часи, коли писалася книга (1991 рік), розмірковував і годинами обговорював рівно цю саму тему зі своїм другом. Щоправда, я підходив з більш аналітичної точки зору, розбираючи функціональність підсистем, ранжуючи і пріоретизуючи їх тощо.
Колись в мене був Jaguar (автомобіль) і він обслуговувався в конторі під назвою British Motors Ukraine, і вчора, коли дружина питала, як проїхати на Димитрова, я згадував їй цю контору як координати (контора на паралельній вулиці).

А вночі наснилося, що я сиджу в Aston Martin'і, в машину сідає (чомусь??) Ландик-старший (це з луганських ПРсів, власник заводу Норд, рідкісний мудак), і питає, чи це мій Aston Martin. Мій, - кажу. "Половина?", продовжує той. "Ні. Весь. І не машина, а завод".

Прокинувся і думаю, може і дійсно прикупити? Хоча ним же керувати доведеться.
Ніколи не вмів його збирати, але й не цікавився. Сьогодні вирішив таки навчитися ...
Знайшов оцю інструкцію зі збирання, зібрав за 15 хвилин кубік. Більше не цікаво :). Інструкція гарна і зрозуміло, що нічого складного крім вивчення формул в процедурі немає. Відповідно, сенсу копати глибше, теж.

Побічний ефект - шалено нудить від крутіння.
А чи знаєте ви, що тістечко тірамісу (з наголосом на останньому складі) походить з італійського виразу tira mi su (три слова), що перекладається як "надає мені бадьорості"?
13966facb49bedf9f08abf8d631ab489.png

На Новий рік звірі вирішили прикрасити ялинку в лісі. Але оскільки ліс був листяний, то по ялинку треба було послати гінця до сусіднього лісу. Вибір випав на коня. Щоб чекання було веселішим, звірі дістали діжку ягідного соку, що стояв із літа. Та й коневі на дорогу налили.

До сусіднього лісу, де була ціла галявина ялинок, кінь прискакав веселим. А власники галявини теж були веселі, але по-іншому. І спорядили вони коневі замість ялинки кактус (а кактуси теж бувають високі, інколи навіть більші за ялинку).

Привіз кінь свій вантаж, а звірі теж уже веселі. І не помітили спершу, що то кактус. Поставили його як слід, прикопали і наказали білкам прикрашати «ялинку». Білки стрибають на кактус, а він колеться.
Бо у кактуса голки інші, тонші за ялинкові, до яких білки звикли. Ті лаються, не можуть зрозуміти, в чому річ. Стрибати боляче, а справу робити треба. Пострибали трохи та й відмовились. Далі поліз ведмідь, як знаний майстер лазіння по деревах. А йому також боляче! І він не впорався із завданням.

Так вони ялинку і не прикрасили. Святкували Новий рік без іграшок на ялинці, але — з діжкою соку. Аж під ранок мудрий пугач роздивився, що то кактус був. Але тваринам так сподобався сік, що відтепер більшість із них ялинку не прикрашає, а п’є сік і спить: хто під деревами, а хто — просто в заметах.
Пройшов тиждень, як я отримав Sony Smartwatch 3 і Smartband Talk. За цей час склалися певні враження, котрі відрізняються від попередніх.

Спершу про браслет, котрим я користуюсь (зображення для тих, хто не прочитав першу частину):

1b8bb86771ed14cb793a6337b4b003f1.png.



Адаптивний будильник - сон відслідковує вірно (по загальному часу), але він або неправильно налаштований, або налаштований на пересічну людину (а я сплю дуже чутливо). В мене він за ніч знаходить лише дві години глибокого сну і 6-6.30 годин легкого сну. Відповідно, інтелектуальний будильник будить мене весь час на самому початку встановленого інтервалу. Можливо, в інших людей буде більш адекватно. Саме пробудження вібрацією -- ура-ура, набагато приємніше і легше, ніж звукове. Також браслет дублює сигнал будильника на смартфоні (опціонально), тобто можна адаптивний не використовувати. Вердикт - все чудово.

Крокомір - не знаю, чи правду каже, чи бреше, але щось рахує, цифри схожі на дійсність. Вердикт - згодиться.

Гарнітура - працює. Я пару-трійку разів користався неї саме в тих сценаріях, в яких і передбачалося, -- на спортивному тренажері (телефон був в 5 метрах, з тренажера потрібно було злазити), в машині за кермом (щоб сказати, що я перетелефоную, але все одно зручно). Вихідний дзвінок з браслета використовував два рази. Вердикт - все чудово.

Нагадування зі смартфону приходять і показуються, але якщо прочитати не встиг за 5 секунд - лізь за смартфоном. Індикації пропущених/наявних нагадувань теж немає. Вердикт - третій сорт не брак.

І про погане. Екран e-ink, підсвітки немає. На батарейці живе 2 доби, заряджання через microUSB, закритий гумовою заглушкою, котра має всі шанси швидко відірватися. Це апаратні недоліки, вони не лікуються, звісно.

Світовий час так і не полагодили досі. Вібрації при втраті зв'язку з телефоном немає. Це може бути що виправлять в наступних апдейтах, бо це лікується програмно. Update: світовий час полагодили наступного дня програмним апдейтом додатку.

З нагадуваннями - сподіваюсь, що випустять публічний SDK і можна буде написати програму для браслета, котра буде на окремому екрані виводити кількість нагадувань, а може навіть і показувати їх. Абсолютних проблем (крім відсутності SDK) я не бачу.

Годинник я поносив дві доби і закинув в офіс валятись, бо знайшов його непотрібним. Але виявилося, що я дещо помилився. По-перше, він робить майже все, що і браслет, крім гарнітури. По-друге, він робить це зручніше, ніж браслет - все-таки і сенсорне керування і більший екран і наявність SDK відіграють свою роль. В підсумку, якщо би в годиннику була гарнітура, я би його вдягнув і ніколи не знімав - практично це буде дуже корисна річ. Єдине зауваження - дизайн конкретно Sony SmartWatch 3 все-таки занадто незграбний. Я подивився зараз на Asus ZenWatch - набагато кращий дизайн за тих же споживчих якостях. Сподіваюсь, що за півроку випустять щось нове і може навіть і з гарнітурою, і це можна буде носити.

В принципі, якщо у вас є технічна потреба в такому пристрої (наприклад, ви часто носите телефон в рюкзаку або в кишені, де його не чутно, або вам потрібен мовчазний будильник), то Smartband Talk - штука дуже корисна в хазяйстві. Годинник теж, хоча він дорожчий. Особисто я поки що залишаюсь із браслетом, але не виключаю, що за місяць-два (особливо, якщо поточні проблеми браслета не вирішать оновленнями) я перейду таки на годинник.
Проблема сучасних смартфонів в тому, що в кишені їх не чутно, та й діставати з кишені незручно, особливо, якщо сидиш або їдеш в переповненому транспорті. Тому я вирішив придбати собі браслет-гарнітуру.

Спочатку я чекав на Huawei Talkband, але він все не їхав і не їхав в Україну, а потім Sony анонсувала свій Smartband Talk, котрий я вирішив придбати. До купи вирішив потестувати ще й Sony Smartwatch 3, котрому в подальшому буде використання по роботі.

В Україні цих пристроїв досі немає (а стосовно Smartwatch 3 мені відповіли на Facebook сторінці Sony Mobile UA, що і не буде), тому мені обидва пристрої придбали у Великій Британії і відправили в Україну EMS'ом (експрес-сервіс поштової служби).

Оскільки вартість відправлення складала 325 фунтів, що перевищує межу безмитного ввезення, хвалена українська митниця промурижила відправлення в себе протягом 10 днів — спершу вони чекали невідомо на що, потім (через 5 днів після надходження до себе) зателефонували із самого EMS і сказали, що необхідно надати митниці документи на підтвердження вартості.

Так чи інакше, сплативши вчора мито, я пристрої забрав.

Упаковані вони обидва добре, красиво і компактно. Комплект поставки мінімалістично необхідний — коротесенькі (і це добре) шнури USB-microUSB і в Smartband Talk'а замінний пасок на руку (меншого розміру).

53c5fdbd917b5fefd0aba773c5d2629d.png

Візуально і тактильно помітно, що проектувалися прилади різними групами розробників — різний матеріал пасків, різні кріплення (годинник з паску виймається, а в Smartband Talk пасок відстібається від головного модуля), різна застібка. На самих пристроях навіть кнопки різні за оформленням — мабуть, на різних заводах роблять і збирають. Браслет має адекватні габарити (хоча трохи-трохи задовгий як для моєї тонкої руки), а годинник товстий і, можна навіть сказати, кремезний. Але найдивніше, як виявилося, те, що насправді годинник має таку ж товщину і ширину, як і мій Casio Oceanus S2400, котрий я ношу щодня і вважаю неймовірно зручним. Різниця в загальних формах.

e21f1a42d0c4d3e701de62bc1f67a289.png06cbed9716a7fc9baf7575941988455b.png6856156b488a1db2d5bed61c9e235772.png9f8c48501ca21bd7c5ae4c1d1ffffcbe.png

Технічно це теж дуже різні пристрої — годинник є типовим представником Android Wear, в той час як Smartband Talk – кастомна розробка Sony (але дуже гарна).

Функціонально ці два пристрої сильно відрізняються і майже доповнюють один одного.

Браслет дозволяє відслідковувати кроки і активність, має вбудований “адаптивний” будильник (той, котрий відслідковує фази сну) і гарнітуру для приймання дзвінків (так, працює, дуже-дуже зручно). Також показує нотифікації з телефону (можна налаштовувати, які саме показуватимуться, а які ні). Пульсометру і інших geeky датчиків для спорту в браслеті немає.

На браслет можна поставити декілька додаткових міні-програм, як то:
- світовий час (бреше, сподіваюся, що виправлять в наступних апдейтах),
- вихідний дзвінок на улюблений номер (можна задавати декілька),
- “SmartBadge” (інформація про власника браслету),
- створення голосового запису в LifeLog (прикольна програма, котра слідкує за вашою денною активністю і веде журнал),
- “Find my phone” для тих, хто в трьох соснах губиться,
- погода,
- керування плеєром на телефоні (зручно щоб не діставати телефон з кишені).

Очікується, що з'явиться SDK і можна буде створювати додаткові програми для браслету. З помічених недоліків — брехливий world time і відсутність вібрації при втраті зв'язку із телефоном. В принципі, це все лікується програмними оновленнями.

Годинник є додатком до телефону навіть більше, ніж браслет — першою функцію, котра показується в меню при торканні скла є Speak now для голосового керування. Спортивних датчиків в телефоні немає, гарнітури немає, камери немає. Є GPS, але невідомо, навіщо він там. Клавіатури немає і, наприклад, OneNote, пропонуючи модуль для Wear, дозволяє створити нотатку шляхом надиктовування.

Оскільки керування і введення інформації в телефоні голосові, то слід зупинитися на цій функції окремо. В телефоні в мене українська локалізація, відповідно годинник англо-український, тобто меню англійською, а от розпізнавання голосу українське. Це призводить до того, що голосове керування де працює, а де не працює, OneNote намагається розпізнати якусь кириличну мову, але чи українську чи яку, я не зрозумів. В підсумку — все це нікуди не годиться.

Для Wear'а є певна кількість зовнішніх програм, але оскільки в Google'і забагато індусів, в котрих все завжди співає і танцює, то магазин для Wear'а неадекватний трохи більше , ніж повністю. Там взагалі немає категорій, він забитий кастомними (і вельми паскудними) watchfaces вперемішку із програмами, і схоже, що там показується не все, що реально є в магазині. Наприклад, будильник, котрий відслідковує фази сну, я знайшов в магазині випадково через посилання “користувачі також ставили це” в описі іншого будильника, а в переліку програм того потрібного мені будильника не було (я кілька разів перевірив).

Програм поки що недостатньо, хоча багато лідерів, таких як Instagram і Foursquare, вже пропонують якісь модулі для своїх сервісів. Є з десяток ігор, якісь утиліти, пара launcher'ів, півтора десятки програм Find My Phone і ще якісь дрібниці.

Керування встановленими програмами відсутнє як клас - програма, що підтримує Wear, ставиться на телефон і вона ж ставить модуль на пристрій Wear. Для видалення програми з годинника необхідно прибрати програму з телефона. Дуже незручно і рятує лише те, що пам'яті в годиннику чимало, а правильний launcher дозволяє вибирати, які програми показувати в переліку на запуск.

Я собі поставив 6-7 зовнішніх програм на годинник, котрими можна користуватися. Це TabataWear (tabata – це ефективна система інтервальних тренувань для схуднення), потужний калькулятор, пара будильників (чисто на погратися), launcher (бо системний launcher реалізовано через весь стравохід), гру Reversi (непогано грає, маю зізнатися, особливо годиться для сидіння в туалеті, хто любить) і програму, котра має попереджати про акумулятор, що сідає (хоча в мене на watchface'і є індикатор). А, і ще програму, котра повідомляє про втрату або відновлення зв'язку із телефоном, але оскільки дистанція bluetooth'а — до 10 м, то реально програма годиться лише для того щоб не забути телефон вдома, а крадіжкам вона не запобігає.

Підсумуємо.

Браслет — штука гідна, особливо, якщо виправлять баги.

Годинник — незалежні програми можуть бути корисними, особливо в моменти, коли телефону немає поруч чи його важко діставати (в рюкзаку, в кишені тощо). Те, що зробив сам Google з голосовим керуванням — фтопку. Загалом ці годинники сирі концептуально, але на нас очікує апгрейд до Lolipop'а (Android 5.0) і, можливо, там вони переусвідомлять підходи і сценарії використання. Загалом Android, як і витвори Microsoft'а до цього, став usable лише в 3-ій версії (Android 4 був третьою версією, оскільки Android 3.x – то була окрема гілка виключно для планшетів). Тому можна сподіватися, що Android Wear 6 буде вже mature платформою.
  • Архів

    «   Вересень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
                1
    2 3 4 5 6 7 8
    9 10 11 12 13 14 15
    16 17 18 19 20 21 22
    23 24 25 26 27 28 29
    30